Справа № 361/10212/24
Провадження № 2/752/8482/25
Іменем України
11 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 в системі «Електронний суд», через адвоката Гоголєву О.А. (ордер а.с.31), звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд: збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 на користь позиваки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1000,00 грн до 3 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розмірі аліментів, позивачка посилається на наступне.
Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року з відповідача на користь позивачки на утримання дитини стягнуто аліменти у розмірі 1000,00 грн щомісячно до досягнення дитино повноліття.
Позивачка звернулась до Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) з виконавчим листом щодо стягнення з відповідача аліментів. Однак станом на 01 травня 2023 року у відповідача була наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 86 000,00 грн.
За усною домовленістю сторін, 30 червня 2024 року позивачка написала заяву до виконавчої служби про повернення виконавчого листа, вказавши відсутність претензій до відповідача щодо заборгованості. Відповідач у свою чергу обіцяв зробити ремонт квартири, в якій проживає позивачка з дітьми. Проте відповідач зник, на зв'язок не виходить.
Повідомляє, що відповідач є працездатною особою та спроможний сплачувати аліменти, має можливість офіційно працевлаштуватися.
У позові вказується про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.34,35).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - справа за підсудністю направлена для розгляду до Голосіївського районного суду міста Києва (а.с.46,47).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2025 року головуючою суддею визначено - А.В.Слободянюк (а.с.51,52).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року справу прийнято до розгляду справу, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.53,54).
Копію ухвали про відкриття провадження суд направив на адресу реєстрації відповідача, визначену відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру № 839948 від 11 жовтня 24 року (а.с.33).
Поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою від «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.57-59).
Адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом досліджено у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року (справа № 755/13982/15-ц), відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000,00 грн щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.29,24,14-17).
У довідці Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Київ) від 24 травня 2023 року № НОМЕР_4 зазначається, за матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, відкритого 28 грудня 2015 року з виконання виконавчого листа № 755/13982/15-ц від 30 вересня 2015 року Дніпровського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 травня 2023 року наявна заборгованість зі сплати аліментів сукупний розмір якої становить 86 000,00 грн (а.с.27).
Як вбачається, позивачка ОСОБА_1 звернулась до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Київ) із заявою від 30 червня 2024 року, в якій просить повернути виконавчий лист, виданий на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/13982/15-ц, вказуючи про відсутність претензії щодо заборгованості по аліментам. Просить зняти обтяження, накладне в рамках виконавчого провадження (а.с.28).
Позивачкою надано копію посвідчення № НОМЕР_1 , видане 07 грудня 2010 року Управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до якого вона є багатодітної матір'ю, строк дії посвідчення продовжено до 26 вересня 2021 року (а.с.21).
Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов'язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання. Суд вважає необхідним зазначити, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін, які стягуються з відповідача за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року у справі № 755/13982/15-ц.
Стороною позивачки доведено необхідність збільшення розміру аліментів, виходячи із збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу ухвалення у 2015 році рішення Дніпровського районного суду м. Києва.
Суд вважає, що необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з урахуванням обов'язку обох батьків на її матеріальне забезпечення, є сума у розмірі 3 000,00 грн на дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи наведені роз'яснення, суд вважає за необхідне стягувати аліменти у зміненому розмірі з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі, відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 263-265, 268, 274-279, 354, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, визначений заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року у справі № 755/13982/15-ц, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк