Справа № 752/30090/25
Провадження №: 2/752/13035/25
про залишення позовної заяви без руху
11.12.2025 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_2 , треті особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на частини автомобіля та усунення перешкод у користуванні майном,
До Голосіївського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_2 , треті особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на частини автомобіля та усунення перешкод у користуванні майном, у якому позивач просить суд:
1)визнати за нею право власності на 1/2 частку автомобіля марки Jaguar X Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 ;
2)звільнити з-під арешту 1/2 частку автомобіля марки Jaguar X-Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 ;
3)зняти заборону на відчуження її частки автомобіля марки Jaguar X-Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 ;
4)скасувати розшук автомобіля марки Jaguar X-Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 .
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І. А.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).
Так, у позовній заяві позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на статтю 22 Закон України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає вичерпного переліку відносин, на які він поширюється, втім цим законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Тобто, вказаним Законом «Про захист прав споживачів» врегульовані саме договірні відносини за участі споживача як спеціального суб'єкта, яким відповідно до статі 1 цього закону є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Так, позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 30 липня 1982 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , під час якого 04 грудня 2007 року ними було придбано автомобіль марки Jaguar X-type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 . Оскільки вказаний транспортний засіб набутий ними під час шлюбу, то відповідно до положень статей 60, 61 СК України він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. На підставі виданого 25 травня 2016 року Голосіївським районним судом міста Києва виконавчого листа № 752/7012/15-ц старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лазарева Альона Ігорівна 21 червня 2016 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 51484262, а 18 липня 2016 року винесла постанову про оголошення в розшук майна боржника ОСОБА_2 , а саме транспортного засобу марки Jaguar X-Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 . Позивач вважає, що державні виконавці не врахували того, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та, всупереч положень закону перед вирішенням питання про звернення стягнення на майно боржника, не з'ясували питання про те чи не володіє боржник цим майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування таким майном інші особи. Внаслідок цього державні виконавці незаконно наклали арешт на належну позивачу частку автомобіля марки Jaguar X-Type, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 , що є порушенням прав позивача.
Із викладеного вбачається, що на спірні правовідносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється.
За таких обставин, позивач не може вважатися таким, що звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту першого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час, суд звертає увагу на те, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (пункти 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України).
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Оскільки позивач не зазначила вартість автомобіля та не надала жодних доказів його вартості, то суд, визначаючи судовий збір за вимогу майнового характеру виходить із мінімального розміру судового збору, який має бути сплачений за подачу позовної заяви майнового характеру фізичною особою.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Так, прохальна частина позовної заяви містить вимогу майнового характеру (визнання права власності на частини автомобіля) та дві вимоги немайнового характеру (звільнення з-під арешту частини автомобіля, знявши заборону на його відчуження та скасування розшуку автомобіля).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу за вимогу майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8).
Таким чином, позивачу за дві вимоги немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн (з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2906,88 грн.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002
Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, зокрема, сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 грн або ж надати документи, які дають підстави звільнити позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Південкомбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ОСОБА_2 , треті особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на частини автомобіля та усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати три дні з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 11 грудня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук