11 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/2482/25 пров. № А/857/37285/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року, головуючий суддя - Біньковська Н.В., ухвалене у м. Івано-Франківськ, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії, які полягають у відмові перерахунку розміру пенсії з 01.02.2023 року згідно нової довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1/8752 від 30.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року згідно оновленої довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1/8752 від 30.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням проведених платежів; визнати протиправними дії щодо відмови у здійсненні виплати пенсії без застосування обмеження з квітня 2024 року максимальним розміром; зобов'язати здійснити з квітня 2024 року виплату пенсії у повному розмірі без застосування обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення суду від 27.11.2024 року у справі №300/4287/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено відповідачу довідку №10/1/8752 від 30.12.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення вказаних перерахунків, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивача. Вважає, що у зв'язку із підвищенням посадового окладу та окладу за військовим званням за відповідною посадою, що визначені у довідці від №10/1/8752 від 30.12.2024 року та наданій відповідачу у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Стверджує, що на виконання рішення суду від 30.11.2023 року в справі №300/6888/23 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача у березні 2024 року. З квітня 2024 року основний розмір пенсії становив 23722,51 грн, однак відповідачем протиправно здійснено обмеження пенсії максимальним розміром - 23610,00 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.02.2023 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №10/1/8752 від 30.12.2024 року та щодо обмеження з 11.10.2024 року розміру виплати пенсії максимальним розміром; зобов'язатно Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №10/1/8752 від 30.12.2024 року, із врахуванням проведених платежів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 11.10.2024 року виплату пенсії в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром з урахуванням нарахованої індексації, доплат, підвищень (надбавок), з урахуванням проведених платежів; cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пенсійним органом у квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, яка видана відповідно до Постанови №103. Стверджує, що скасування п.6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до пенсійного органу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Вважає, що сам факт оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки №10/1/8752 від 30.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року не може бути безумовною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача. Також зазначає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки діючі військовослужбовці фактично таких окладів не отримують. Що стосується нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача №10/1/8752 від 30.12.2024 року, то ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною. Також зазначає, що з 01.01.2017 року максимальний розмір пенсії визначено окремим законом №1774, яким внесено зміни до статті 43 Закону №2262. Відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З часу набрання чинності Законом №3668 він поширив свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України. Крім того наголошує, що сума витрат 2000 грн., яку просить стягнути позивач, є завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідач з 01.03.2024 року провів індексацію пенсії позивача. Загальний розмір нарахованої з 01.03.2024 року пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становив 20734,76 грн, з них індексація за 2022 рік 1478,61 грн, індексація за 2023 рік 1500,00 грн. та індексація за 2024 рік 1077,79 грн. До виплати призначена пенсія у розмірі 17612,30 грн, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії від 01.03.2024 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року в адміністративній справі №300/6888/23, яке набрало законної сили 23.02.2024 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.05.2023 року за №8/1/2366/304, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року в адміністративній справі №300/6888/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в березні 2024 року здійснено перерахунок позивачу пенсії за вислугу років із врахуванням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3520 грн, оклад за військовим званням - 860 грн, надбавка за вислугу років 25% - 1095,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премія становить 8134,75 грн. Загальна сума грошового забезпечення складає 13609,75 грн. Основний розмір пенсії визначений у розмірі 80% грошового забезпечення (10887,80 грн.) та з урахуванням індексації за 2022 рік (1905,36 грн), індексації за 2023 рік (1500,00 грн), індексації за 2024 рік (1354,40 грн), збільшення основного розміру пенсії (25%) - 2721,95 грн, надбавок як інваліду війни (944,40 грн і 50,00 грн), надбавки за проживання в гірській місцевості (3872,78 грн) становить 23236,69 грн, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії з 01.04.2024.
Згідно протоколів за пенсійною справою позивача від 01.03.2024 року, 01.06.2024 року позивачу призначено пенсію в розмірі 23722,51 грн, однак до виплати визначено 23610,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року в адміністративній справі №300/4287/24, яке набрало законної сили 18.12.2024 року, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із визначенням посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 складено та направлено відповідачу довідку №10/1/8752 від 30.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, відповідно до Постанови №704 за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби 28.07.2015 року, в якій зазначено такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 4160 грн, оклад за військовим званням - 1020 грн, надбавка за вислугу років 25% - 1295,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% - 2762,50 грн, премія 260% - 7098,00 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви позивача щодо проведення перерахунку пенсії листом від 14.02.2025 року №1307-1004/Г-02/8-0900/25 повідомило про відсутність підстав та повноважень для врахування оновленої довідки для проведення перерахунку пенсії, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Пунктом 2 постанови КМУ від 12.05.2023 року № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704» внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового 1 начальницького складу та деяких інших осіб».
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з отриманням зазначеної довідки у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виникли підстави для перерахунку пенсії позивачу. Крім того, відповідач протиправно обмежив виплату позивачу з 01.03.2024 року пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частина 1 статті 9 Закону №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року.
Відповідно до п. 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою №103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Постановою КМ України від 21.02.2018 року №103 прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які повинен вчинити орган Пенсійний фонду України у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, діяв Порядок №45, згідно з пунктом 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402.
Відповідно до пункту 24 наведеного Порядку, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності дій щодо відмови у здійсненні обчислення і перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З часу набрання чинності Законом №3668 він поширив свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України, то колегія суддів не приймає такі доводи до уваги і зазначає наступне.
Частиною 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів зазначає, що вони суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року, що винесена у зразковій справі №822/524/18, а також постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, висловила висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У постанові від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Таким чином, до спірних відносин необхідно застосовувати положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, що незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження пенсії особам, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», закон не містить, отже дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо обмеження пенсії позивача виплатою в сумі 23610,00 грн. з 11.10.2024 року є протиправними.
Щодо доводів апелянта про те, що сума витрат 2000 грн., яку просить стягнути позивач, є завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як передбачено ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З матеріалів справи слідує, що адвокатом Боднарчуком А.М. надано розрахунок винагороди згідно договору про надання правової (правничої) допомоги, акт приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.03.2025 року, довідку від 28.03.2025 року №04/04 про те, що розмір плати за підготовку цієї позовної заяви становить 5000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №60 від 28.03.2025 року на суму 5000,00 грн. За змістом акту приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.03.2025 року адвокатом Боднарчуком А.М. надано правничу допомогу наступного характеру: 1) ознайомлення з документами клієнта та аналіз судової практики і законодавства, усна консультація - 1000 грн, кількість витрачених годин - 1 година.; 2) складання позовної заяви, підготовка та друк документів, виготовлення копій - 4000 грн., кількість витрачених годин - 4 години. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №60 від 28.03.2025 року позивач сплатив адвокату Боднарчуку А.М. кошти в розмірі 5000,00 грн. за адвокатські послуги.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є не співмірними із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, та підлягають зменшенню.
Аналізуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано та об'єктивно визначив суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, яка відповідає критерію розумності та підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, а доводи апеляційної скарги щодо зменшення суми витрат на правову допомогу є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі №300/2482/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич