10 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12458/25 пров. № А/857/39879/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
секретар судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуючий суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне) у справі №460/12458/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності,-
22.07.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність дії відповідача щодо невжиття своєчасних та ефективних заходів з примусового виконання рішення суду від 02.11.2023 у справі 460/51087/22, а також несвоєчасне надання стягувачу інформації та документів про стан виконання рішення суду, не направлення прийнятих рішень у виконавчому провадженні, відсутність інформування позивача щодо стану виконання рішення суду; зобов'язати відповідача вжити своєчасних та ефективних заходів з примусового виконання, у порядку та строки передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Позов обгрунтовує тим, що рішенням суду у справі № 460/51087/22, яке набрало законної сили 05.12.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19.06.2022 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). На примусове виконання рішення суду було отримано виконавчий лист та 14.12.2023 пред'явлено його до примусового виконання до ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції. Державним виконавцем органу ДВС Вознюк І.Я. 19.12.2023 було відкрито виконавче провадження № 73618484. Рішення суду від 02.11.2023 у справі №460/51087/22 не виконане. Вказує, що 11.07.2025 представнику позивача було надано доступ до матеріалів виконавчого провадження та видано постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. З часу відкриття виконавчого провадження до цього часу примусове виконання рішення суду не проводилося, рішення державного виконавця носили формальний характер, боржнику не направлялися, окрім як в червні 2025 року, після звернень представника стягувача, вимогу було скеровано боржнику. Тим самим, державним виконавцем не вживалися заходи з примусового виконання рішення суду своєчасно та ефективно. Враховуючи викладене, позивач вважає свої права, як стягувача у виконавчому провадженні №73618484, порушеними. Крім того, просить постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, бездіяльність яких визнається протиправною.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття своєчасних заходів для примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 460/51087/22 в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 460/51087/22. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що на примусовому виконанні у ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №73618484 з примусового виконання виконавчого листа №460/51087/22, виданого 12.12.2023 Рівненським окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання ГУ ПФУ України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19.06.2022 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). На підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 19.12.2023 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії зазначеної постанови, відповідно до вимог Закону, направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. У зв'язку з тим, що у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення, 24.06.2025 державним виконавцем до ГУ ПФУ в Рівненській області скеровано вимогу щодо виконання рішення суду. Листом від 01.07.2025 ГУ ПФУ у Рівненській області повідомило державного виконавця, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/51087/22, виконано відповідно до покладених зобов'язань, в установленому законодавством порядку, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії №956110124432 від 04.02.2025. Пенсійним органом нараховано підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі 2361,00 грн, як визначено ст.45 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік». Сума нарахованої доплати за період з 19.06.2022 по 31.12.2023 становить 91300,80 грн та буде виплачена після виділення коштів на ці цілі. Апелянт вважає, що при виконанні виконавчого листа №460/12458/25, виданого Рівненським окружним адміністративним судом, державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, з повним з'ясуванням всіх обставин. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
08.12.2025 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу. З підстав, наведених у відзиві просить рішення сулу першої інстанції залишити без змін, а в задоволені апеляційної скарги відмовити.
З урахуванням приписів ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 460/51087/22, яке набрало законної сили 05.12.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19.06.2022 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
19.12.2023, на підставі письмової заяви позивача, старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції Вознюк І.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73618484 з примусового виконання виконавчого листа №1, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 12.12.2023 у справі №460/51087/22, про зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19.06.2022 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Копію вказаної постанови державним виконавцем направлено учасникам виконавчого провадження супровідним листом від 19.12.2023 №8984. Водночас, докази фактичного надіслання боржнику та стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
11.06.2025 позивач звернулася до ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції із заявою від 10.06.2025 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №73618484 та надання копій документів боржника щодо виконання судового рішення у справі № 460/51087/22.
24.06.2025 на адресу ГУ ПФУ в Рівненській області надіслано вимогу державного виконавця за вих.№1136 про надання інформації щодо виконання рішення суду, зокрема, у справі №460/51087/22 з наданням підтверджуючих документів.
30.06.2025 відповідач листом №19594 надіслав ОСОБА_1 інформацію про хід виконання судового рішення.
Вважаючи, що державним виконавцем не вживалися заходи з примусового виконання рішення суду у справі №460/51087/22 своєчасно та ефективно, ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).
За змістом ч. 4 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено з матеріалів виконавчого провадження №73618484, 19.12.2023 старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції Вознюк І.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73618484 з примусового виконання виконавчого листа №1, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 12.12.2023 у справі №460/51087/22, згідно з пунктом 2 якої боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Копію вказаної постанови державним виконавцем направлено боржнику супровідним листом від 19.12.2023 №8984. Водночас, докази фактичного направлення стягувачу та боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з означеним супровідним листом в матеріалах виконавчого провадження відсутні та до матеріалів судової справи відповідачем не надані.
Також, матеріали виконавчого провадження не містять ні доказів виконання боржником судового рішення у справі №460/51087/22 у встановлений пунктом 2 постанови державного виконавця від 19.12.2023 (ВП№73618484) строк, ні повідомлення про неможливість його виконання із зазначенням причин.
Не містять матеріали виконавчого провадження і доказів здійснення державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені Законом №1404-VIII, зокрема дій, передбачених частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII, а саме: перевірки виконання рішення боржником після спливу строку, зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження, за наслідками яких, у разі невиконання боржником судового рішення, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
З матеріалів виконавчого провадження №73618484 колегія суддів встановила, що 24.06.2025 державним виконавцем сформовано та надіслано на адресу ГУ ПФУ в Рівненській області вимогу державного виконавця за вих.№1136, у якій державний виконавець просив надати інформацію щодо виконання рішення суду, зокрема, у справі №460/51087/22 з наданням підтверджуючих документів.
Таким чином, дії, спрямовані на здійснення заходів примусового виконання рішення, вчинені державним виконавцем вперше лише через півтора року (24.06.2025) після відкриття виконавчого провадження (19.12.2023) та лише після звернення стягувача із заявою за вх.№6060 від 11.06.2025 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, що свідчить про невжиття державним виконавцем своєчасних заходів для примусового виконання рішення суду у справі № 460/51087/22 в порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вказує, що невжиття державним виконавцем своєчасних заходів для примусового виконання рішення суду у справі № 460/51087/22, ненадіслання учасникам справи рішень у виконавчому провадженні в порядку та у строки, встановлені Законом №1404-VIII, свідчать про протиправну бездіяльністю органу державної виконавчої служби, яка порушує права та законні інтереси позивача як стягувача у виконавчому провадженні.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття своєчасних заходів для примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 460/51087/22 в порядку, встановленому Законом №1404-VIII та зобов'язання відповідача вжити передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 241, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №460/12458/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар