10 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8844/24 пров. № А/857/3217/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Рейті С.І.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
31 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Судейкіної Ірини Володимирівни, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, ДП «Документ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, ДП «Документ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що в наявному в матеріалах позовної заяви ордері, сформованому через систему «Електронний суд» та приєднаному до позовної заяви, вказано, що він виданий на підставі ордеру № АІ 1782566 від 2024-12-31, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 2024-12-30 у судах, однак у ньому відсутні всі необхідні реквізити, які згідно з законодавством має містити ордер, зокрема, відсутній підпис адвоката. обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі "Адвокат"). Водночас, як слідує з доданого до позову ордеру, у графі "Адвокат" відсутній підпис адвоката. Таким чином, такий ордер є документом, що не може підтверджувати право адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача та представництво його інтересів у суді. За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний документ належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Судейкіної Ірини Володимирівни на вчинення дій в інтересах ОСОБА_1 . Враховуючи те, що позовна заява подана особою, яка не підтвердила належними документами відповідного права на звернення до суду з позовом від імені позивача, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про те позовну заяву необхідно повернути на підставі. пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою судді, Гавриленко П.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 4 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер»; за умови підписання електронним підписом позовної заяви, додатком до якої є ордер, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ордер вважається непідписаним.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Судейкіна І.В. до Державної міграційної служби, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, ДП «Документ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява сформована у електронному кабінеті підсистеми ЕСІТС адвокатом Судейкіною І.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позовну заяву підписано особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав.
Частина 1 ст.2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Згідно з ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом абз.2,3 ч.8 ст.18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з п.8 Положення №1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
За змістом абз.1 п.9 Положення №1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п.5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з п.27 ч.1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За змістом п.16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Пунктом 26 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
У пункті 27 Положення №1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч.4 чт.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
За змістом ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
За змістом п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Як слідує з матеріалів справи, Судейкіною І.В., якА діє в інтересах ОСОБА_1 сформовано позовну заяву у електронному кабінеті підсистеми ЕСІТС.
Представник позивача є адвокатом і на нього поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відтак представник позивача у процесі здійснення адвокатської діяльності має право звернення в суд у вищевказаній формі.
Так, на підтвердження повноважень діяти від імені Гавриленка П.П. адвокатом додано ордер на надання правової допомоги, виданий на підставі ордеру № АІ 1782566 від 2024-12-31, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 2024-12-30.
При цьому, повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції покликається на те, що у вказаному ордері на надання правової допомоги відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення №41, а саме: в графі ордеру “Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що, покликаючись на необхідність застосування положень рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, судом першої інстанції не враховано зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162».
Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162»:
викладено пункт 2 Положення у новій редакції:
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов'язання використовувати електронний зв'язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов'язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, від 09 червня 2022 року).
Колегія суддів звертає увагу, на постанови Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі №480/8785/24, від 22 травня 2025 року у справі №394/45/25, від 25 червня 2025 року у справі №580/14/25, де суд підкреслює:
гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;
ордер має бути підписаний адвокатом;
ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом;
у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається.
Таким чином, оскільки подання адвокатом Судейкіною І.В. як представником ОСОБА_1 позовної заяви здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що подання адвокатом Судейкіною І.В. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у виді додатка до підписаної позовної заяви, є належним доказом підтвердження повноважень представника позивача відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.
При цьому, покликання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, викладену в ухвалі від 28.10.2024 у справі №160/3849/23 є необґрунтованим, оскільки зазначена практика була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення адміністративного позову.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 260/8844/24 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін