Справа № 575/428/20
1-кп/583/93/25
"11" грудня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020200000000023 від 16.04.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м.Дзержинськ Горьковської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.358 КК України,
В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст. 358 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358 КК України, оскільки пройшли строки давності, визначені ст. 49 КК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України, з підстав спливу строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
За матеріалами обвинувального акту встановлено, що в листопаді 2019 року ОСОБА_5 придбав у невстановленої особи водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 , видане ВРЕР м.Тернопіль УДАІ ГУ МВС України в Тернопільській області 17.05.2008 року. Вказане посвідчення він придбав на ринку «Привоз» в м.Одеса за грошові кошти в розмірі 200 доларів США у невідомої йому особи з якою він особисто не знайомий. Дане посвідчення містить фотокартку ОСОБА_5 та установчі дані іншої особи. Дане посвідчення придбане ним у незнайомої йому людини, якій він надав свою фотокартку для виготовлення документів та від якої через декілька днів отримав вищевказане водійське посвідчення. В подальшому 03.04.2020 року о 14 год 15 хв ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронних органів України за межами с.Олександрівка, Великописарівського району, Сумської області на березі річки Ворскла, де його повинні були незаконно переправити через лінію державного кордону України з Російською Федерацією поза встановленими пунктами пропуску на напрямку с. Олександрівка, Великописарівського району Сумської області (Україна) - с.Заріччя Грайворонського району Белгородської області (РФ) через ділянку державного кордону України в районі прикордонного інформаційного знаку № 101 «Увага! Державний кордон України. Прохід заборонено». Під час надання пояснень з приводу знаходження в даному місці та ідентифікації особи, ОСОБА_5 пред'явдено співробітникам правоохоронних органів водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , видане ВРЕР м.Тернопіль УДАІ ГУ МВС України в Тернопільській області 17.05.2008 року. Під час проведення слідчих дій він також надав дані щодо своєї особи як ОСОБА_6 та пред'явив для підтвердження вищевказане посвідчення. Крім того, встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Таборівка, Вознесенського району, Миколаївської області, в теперішній час проживає за адресою АДРЕСА_2 та дійсно отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17.05.2008 року. Під час допиту в якості свідка 06.04.2020 року ОСОБА_6 показав, що він отримував дане водійське посвідчення у 2008 році, на підтвердження своїх слів пред'явив його оригінал та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та долучив до вказаного протоколу допиту їх копії.
Так, відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Однією із підстав для прийняття такого рішення є закінчення строків, визначених ст. 49 КК України, за яких можливе притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Кримінальне правопорушення за ч.4 ст.358 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно з нормами ст. 12 КК, віднесено до категорії кримінального проступку, за вчинення якого передбачено найтяжчий вид покарання у виді обмеження волі до 2 років.
Так, відповідно до положень ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину); протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Згідно з вимогами п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є безальтернативним обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2023 року (справа № 735/1121/20, провадження№13-26кс22) зробила висновок щодо застосування норми права, відповідно до якого у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років- проступку), є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Приймаючи до уваги, що зазначене інкриміноване ОСОБА_5 діяння віднесено до категорії кримінального проступку за класифікацією ст. 12 КК України, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за скоєння такої категорії кримінального правопорушення становить 3 роки, при цьому вказане кримінальне правопорушення було вчинене 03.04.2020 року, тобто строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності сплинув, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю, із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, запобіжні заходи, заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 349, 395 КПК України, ст.ст.5, 12, 49 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Кримінальне провадження за №22020200000000023 від 16.04.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України, закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, згідно ч.1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_1