11.12.2025
Справа №642/7619/25
Провадження № 1-кс/642/1755/25
11 грудня 2025 року слідчий суддя Холодногірського районного суду міста Харкова
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові скаргу ОСОБА_3 на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений строк,-
28.11.2025 року до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений строк, в якій скаржник просить ???зобов'язати керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова задовольнити його клопотання від 25.11.25; зобов?язати керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова розглянути клопотання від 25.11.25 та визнати рішення, дію чи бездіяльність керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова неправомірними.
В скарзі, зокрема, зазначається, що 25.11.25 ОСОБА_3 подав до Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова клопотання в порядку ч.6 ст.36 КПК України по кримінальному провадженні №12023226260000585, яке було прийнято та зареєстроване 25.11.2025.
Станом на дату звернення зі скаргою до суду будь-якої відповіді ініціатору клопотання надано не було.
У зв'язку з наведеними обставинами скаржник ОСОБА_3 звернувся з відповідною скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений строк.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду телефонограму про розгляд скарги за його відсутності у зв'язку з перебуванням у реанімаційному відділення після хірургічного втручання. Підтримав скаргу у повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, просив суд відмовити у задоволенні скарги.
У відповідності до ч.3 ст.306 КПК України неявка слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому слідчий суддя, розглянув скаргу за її відсутності.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, що звернулась із скаргою, та особи, бездіяльність якої оскаржується.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки уповноваженого суб'єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов'язкової процесуальної дії чи постановлення обов'язкового процесуального рішення; тобто невиконання обов'язку, покладеного КПК України.
Що стосується бездіяльності при розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, то вона може бути зумовлена не лише безпосередньо невчиненням процесуальної дії, а й неналежним розглядом клопотання суб'єкта звернення, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням. На відміну від процесуального рішення, правомірність/неправомірність якого вичерпується самим фактом його постановлення, бездіяльність має триваючий характер - вона розпочинається від дня, коли суб'єкт мав вчинити певну дію і не вчинив її та продовжується до моменту вчинення відповідної обов'язкової дії. Бездіяльність може бути усунута в будь-який момент суб'єктом, який її допустив.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає чотири обов'язкові ознаки:
1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;
3) з клопотанням про вчинення процесуальної дії звернувся суб'єкт, що має відповідне право;
4) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Отже, зазначена норма передбачає можливість оскарження не будь-якої бездіяльності, а лише щодо обов'язків, чітко визначених КПК України та строк виконання яких чітко регламентований кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На підставі ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з приписами ст.110 КПК України процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст.110 КПК України і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її виніс.
Отже, з урахуванням наведених нормативних приписів належними формами реагування на клопотання в порядку ст.220 КПК України є або його задоволення або винесення мотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання. При чому як при задоволенні клопотання так і при відмові в задоволенні має бути дотримана процесуальна форма (повідомлення або постанова).
Слідчий суддя враховує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 3) зобов'язання вчинити певну дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, що в установлений ст.220 КПК України строк уповноважена особа Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова відреагував в належній процесуальній формі (повідомленням про задоволення клопотання або постановою про відмову у задоволенні) на заявлене скаржником клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що скарга підлягає задоволенню в цій частині.
В частині зобов'язання керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова задовольнити клопотання від 25.11.25 по кримінальному провадженню №12023226260000585, визнати рішення, дію чи бездіяльність керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова неправомірними, скарга задоволенню не підлягає за відсутності відповідних підстав, визначених ч.2 ст.307 КПК України.
Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні, такий контроль здійснюється шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що визначено главою 26 КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Частиною першої статті 303 КПК зазначено вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені в суді під час досудового розслідування.
Разом із тим, чинним КПК України не передбачене право слідчого судді зобов'язувати слідчого, прокурора чи дізнавача проводити ті чи інші слідчі дії у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова задовольнити клопотання від 25.11.25, визнати рішення, дію чи бездіяльність керівника або його перших заступників Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова неправомірними, скарга задоволенню не підлягає за відсутності відповідних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений строк - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова розглянути клопотання ОСОБА_3 від 25.11.2025 по кримінальному провадженню №12023226260000585, про результати його розгляду повідомити заявника відповідно до вимог ст. 220 КПК України, надати рішення про визначення органу проведення досудового розслідування від 08.01.24 по кримінальному провадженню №12023226260000585.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала суду, згідно вимог ч. 2 ст. 21 КПК України, ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання ухвали має наслідком юридичну відповідальність, встановлену законом.
Слідчий суддя ОСОБА_4