11 грудня 2025 року
Справа № 642/4396/25
Провадження № 2-др/642/28/25
Іменем України
09 грудня 2025 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
представників позивача - Городнійчука А.А., Хана А.О.,
представника відповідача - Субочева С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Субочева Сергія Юрійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі,
встановив:
Рішенням Холодногірського районного суду м.Харкова від 17.11.2025 відмовлено в задоволені позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірська 18» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним майном.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що витрати відповідача на правову допомогу складають, орієнтовно, 35 000 грн., остаточний розрахунок та докази на їх понесення будуть надані до суду у встановлені законом порядку і строки.
21.11.2025, на підставі ч.8 ст. 141 ЦПК України, представником відповідача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 35 000 грн.
25.11.2025 судом прийнято до розгляду заяву представника відповідача.
25.11.2025 представником позивача подано заперечення проти витрат відповідача на правову допомогу, в яких зазначено, що розмір таких витрат є явно завищеним та неспіврозмірним до складності справи. Також представник позивача звернув увагу на те, що в розмір витрат входить 10 000 грн., іменовані як «додаткова винагорода (гонорар) адвоката» начебто за успішність розгляду справи, які не могли бути передбачені відповідачем та його адвокатом при укладанні договору про правову допомогу.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримав повністю.
Представники позивача заперечували проти розміру витрат на правову допомогу з підстав, зазначених в письмових запереченнях.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.
Так, відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, 1) витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено у ч.4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
При розгляді даної заяви суд також враховує практику Верховного Суду, а саме: що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний суд в постанові №275/150/22 від 13.03.2025 зробив висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.».
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2025 між адвокатом Субочевим С.Ю. та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги б/н, на виконання якого адвокатом оформлено ордер на надання правничої допомоги АН №1717651.
29.07.2025 між адвокатом Субочевим С.Ю. та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.07.2025, відповідно до якої сторони визначили вартість робіт та послуг виконавця під час розгляду цивільної справи №642/4396/25.
20.11.2025 між адвокатом Субочевим С.Ю. та відповідачем ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 29.07.2025, з якого вбачається, що розмір витрат становить 35 000 грн., з яких 2000 грн. - консультація та вивчення документів, аналіз судової практики для формування правової позиції; 7000 грн. - складання та подання відзиву на позов; 5000 грн. - складання та подання заперечень на відповідь на відзив; 2000 грн. - складання та подання клопотання про продовження процесуального строку; 9000 грн. - участь в судових засіданнях 08.09.2025, 07.11.2025, 17.11.2025; 10 000 грн. - додаткова винагорода (гонорар) адвоката.
Відповідно до квитанції про виконання платіжної інструкції №26 від 04.12.2025, ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвоката Субочева С.Ю. 35 000 грн., призначення платежу - сплата за юридичні послуги зг. Рах/факт №1 від 20.11.2025, договір №б/н про надання юридичних послуг від 29.07.2025, акт виконаних робіт від 20.11.2025.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також заперечення представника позивача, суд вважає, що справедливим і співмірним буде стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді в розмірі 25 000 грн., що становить за виключенням, згідно акту виконаних робіт, послуги «додаткова винагорода (гонорар) адвоката» в розмірі 10 000 грн., у зв'язку з необгрунтованістю такої послуги та її розміру.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 259, 270, 280, 289 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Субочева Сергія Юрійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі №642/4396/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірська 18» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним майном.
Стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірська 18» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн
В іншій частині вимог - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення додаткового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.12.2025.
Відомості про сторін
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірська 18», код ЄДРПОУ 44819696, м. Харків, вул. Холодногірська, 18;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: