11.12.2025
Справа № 642/7478/25
Провадження № 3/642/1815/25
11 грудня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Петрової Н.М.,
секретаря судового засідання - Лісняк В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ч.3 ст.126 та ч.5 ст. 126 КУпАП,-
26.11.2025 до суду надійшли адміністративні матеріали із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 11.12.2025 об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №642/7478/25, провадження №3/642/1815/25 за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, №642/7479/25, провадження №3/642/1816/25 за правопорушення передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП та №642/7482/25, провадження №3/642/1818/25 за правопорушення передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП присвоївши їм загальний номер справи №642/7478/25, провадження №3/642/1815/25.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517238 від 19.11.2025, водій ОСОБА_1 19.11.2025 о 05:46 год. за адресою: м.Харків, вул. Кривоконівська, керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», д.н.з. « НОМЕР_2 » з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння в закладі охорони здоров?я КНП ХОР «ОНД» у лікаря-нарколога за адресою м.Харків, вул. Ахієзерів, 18 - відмовився.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517239 від 19.11.2025, водій ОСОБА_1 19.11.2025 о 05:46 год. за адресою: м.Харків, вул. Кривоконівська,53 керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», д.н.з. « НОМЕР_2 » будучі позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517240 від 19.11.2025, водій ОСОБА_1 19.11.2025 о 05:46 год. за адресою: м.Харків, вул. Кривоконівська,53 керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», д.н.з. « НОМЕР_2 », будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортним засобом від 03.07.2025 мВП 76443771 Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції.
Таким чином, водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 2.5, 2.1.а,ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130, ч.3 ст.126 та ч.5 ст.126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик SMS-повідомленням, та шляхом розміщення оголошення про виклик особи на офіційному сайті «Судова влада», про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому було достовірно відомо про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Холодногірському районному суді м.Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з статтею 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч.1ст.130 КУпАПадміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Так, у рішенні по справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)no. 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
1) даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517238 від 19.11.2025, ЕПР1 №517239 від 19.11.2025 та ЕПР1 №517240 від 19.11.2025 які складені у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України ;
2) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, яким підтверджується, що 19.11.2025 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «ОНД» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак від проходження огляду в закладі охорони здоров'я останній відмовився;
2) рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Андрющенко Д.;
3) довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Демченко В., про те що транспортний засіб «ВАЗ 2105», державний номерний знак « НОМЕР_2 » належить ОСОБА_2 ;
4) довідкою інспектора ВАП капітана поліції Демченко В., відповідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;
5) довідкою інспектора ВАП капітана поліції Демченко В. про повторність;
6) копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5880388, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3 400,00 грн.;
7) рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Маркової Я.;
8) копією постанови головного державного виконавця Холодногірського-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами №76443771 від 03.07.2025;
9) рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Маркової Я.;
10) даними відеозаписів, які міститься в матеріалах справи.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вимогами п.1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.3 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, яку повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за таке правопорушення.
Вимогами ст.68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 3 ст. 126 та ч.5 ст.126 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки, транспортний засіб «ВАЗ 2105», державний номерний знак « НОМЕР_2 », не належить водієві ОСОБА_1 , а належить громадянину ОСОБА_2 .
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікової бази НАІС ДДАІ не отримував посвідчення водія, що підтверджується довідкою поліцейського УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Бурикіною В.
Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років; за ч.3 ст.126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
На підставі ст. 36 КУпАП на правопорушника необхідно остаточно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2025 року 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.245,251,252,268,283,284,294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.
Згідно положень ст. 36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот грн., 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Наталя ПЕТРОВА