Справа № 627/979/25
11.12.2025
11.12.2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - В.А. Каліберди,
за участю секретаря судового засідання - Н.Д. Коломієць,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач вказала, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28.07.2022 розірвано.
Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час дитина знаходиться на повному утриманні позивача, у зв'язку з чим за захистом інтересів неповнолітньої дитини позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та в установлений законом строк, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позов, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивачки вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в розгляді справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28 липня 2022 року розірвано.
У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.06.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , а також те, що стягнень за іншими виконавчими листами у нього немає.
Окрім цього, ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи вищевикладені норми СК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 1211 грн 20 коп, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.
Поряд з тим, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.180-183, 191 СК України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 247, 265, 280-283, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікаціїдоходів бюджету 22030106) у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя В.А. Каліберда