Справа № 953/1909/25
н/п 3/953/834/25
07 серпня 2025 рокум. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
15.02.2025 року о 15 год. 10 хв. в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 111, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови (підвищена жвавість), неприродна блідість. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціалізованому медичному закладі «Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Правопорушник неодноразово викликався у судове засідання в установленому законом порядку із завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення повісток на домашню адресу, зазначену ним під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Проте до суду ОСОБА_1 не з'явився і причин неприбуття не повідомив.
За таких обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе розглянути її за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, участь якої відповідно до ст. 268 КУпАП у справах даної категорії не є обов'язковою.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись наведеними вимогами закону, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться поданими органом поліції доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду на такий стан беззаперечно підтверджуються даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247868 від 15.02.2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2025 року; рапорта старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області ДПП Трофименка П. про виявлення у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу ознак наркотичного сп'яніння і відмову від проходження медичного огляду на такий стан у закладі охорони здоров'я; даними відеозапису з бодікамери поліцейського.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до з п. 4 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху
алкоголю з порожнини рота), у тому числі поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Наведеними вище письмовими доказами задокументовано виявлення уповноваженою службовою особою органу поліції у водія ОСОБА_1 під час керування автомобілем визначених Інструкцією ознак наркотичного сп'яніння, пропозицію пройти медичний огляд на такий стан у встановленому законом порядку і відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені дії, що полягали у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі..
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння тягне накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 248, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 , штрафу у розмірі 17 000 грн. у строк, встановлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності з дня прийняття остаточного рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос