646/3044/25
2/621/1571/25
іменем України
(заочне)
11 грудня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Лацько А. В.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
07.04.2025 від ОСОБА_1 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява до ОСОБА_2 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позову зазначила, що з 18.08.2012 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_3 в добровільному порядку не надає, що стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.04.2025 позовну заяву направлено за територіальною підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
01.07.2025 матеріали справи надійшли до Чугуївського міського суду Харківської області.
З відповіді відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/1177 від 03.07.2025 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 25).
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 08.07.2025 позовну заяву направлено за територіальною підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області
16.09.2025 матеріали справи надійшли до Зміївського районного суду Харківської області.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що до позовної заяви не додано копії свідоцтва про шлюб, що міститься у переліку додатків до позову. Позивачу відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України надано десятиденний строк на усунення вищезазначених недоліків.
13.10.2025, з врахуванням відомостей щодо вручення позивачу ОСОБА_1 копії ухвали суду від 19.09.2025, сплинув визначений судом строк для усунення недоліків позовної заяви та станом на 14.10.2025 недоліки не усунуто.
Водночас, враховано, що недолік позовної заяви, а саме відсутність в додатках до позовної заяви копії свідоцтва про шлюб, що міститься у переліку додатків до неї, є не суттєвим та не перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.10.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 13.11.2025.
13.11.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 11.12.2025.
11.12.2025 належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися у судове засідання не з'явилися повторно.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просила проводити судовий розгляд за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за відсутності відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого позивач не заперечувала.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , довідки від 28.04.2023 № 6333-5002733659 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 5-9).
Даними копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , довідки відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/1177 від 03.07.2025 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10, 25 зворот).
Даними копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідністю зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Позивачем надано докази того, що відповідач є батьком їх спільної дитини, тому зобов'язаний її утримувати до досягнення повноліття, однак між ними не досягнуто згоди щодо порядку участі батька в утриманні дитини.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що вимагаються до стягнення аліменти в розмірі, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України можуть бути стягнуті у порядку наказного провадження, позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, розмір аліментів, що мають стягуватися на дитину, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп., перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
В частині стягування аліментів допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 11.12.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко