Справа № 642/7625/14
Провадження №1-КП/639/49/25
за наслідками розгляду клопотання обвинуваченого про надання тимчасового доступу до документів
10 грудня 2025 року м. Харків
Колегія суддів Новобаварського районного суду м. Харкова у складі: головуючого - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілої - ОСОБА_8 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_10 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12013220480006960 від 27.12.2013 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 3, 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України,
На розгляді в ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває вищезазначене кримінальне провадження №12013220480006960 від 27.12.2013 за обвинуваченням ОСОБА_6 за п. п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Обвинуваченим ОСОБА_6 було подано клопотання про надання тимчасового доступу до документів (інформації).
В обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_6 посилався на те, що
У вказаному кримінальному провадженні було проведено ряд судових експертиз, висновки за результатами проведення яких були використані в якості доказів у цьому провадженні, а саме:
1)Висновок експерта № 1 від 24.01.2014 за результатами проведения судової ґрунтознавчої експертизи (том 2 а.с. 30-33);
При проведенні експертизи експертами були використані наступні методики:
- «криміналістичне дослідження об'єктів ґрунтово-мінерального походження: Методичні рекомендації / [ ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ]. - ОСОБА_13 : ІНФОРМАЦІЯ_4 , 2007 - 120 с., яким відповідає методика, з реєстраційним кодом 0.1.15;
2)Висновок комплексної судово-трасологічної та судово-хімічної експертизи № 271/272 від 15.04.2024 (том 2 а.с. 35-51), в якій було використано наступні методики, а саме:
-методика, включена до Реєстру методик проведення судових експертиз з реєстраційним кодом: 8.9.29 М.Г. «Щербаковский «Криміналістичне дослідження металів, сплавів, та виробів із них» Науково-методичний посібник для експертів, 1996, с. 108-109»; (дата прийняття рішення про припинення застосування методики 28.01.2022).
Однак фактично експертом допущено помилку щодо зазначення коду такої методики, оскільки таким методичним рекомендаціям відповідає методика з реєстраційним кодом 8.9.23, а методики із кодом 8.9.29 немає в реєстрі судових експертиз.
-методика, включена до Реєстру методик проведення судових експертиз з реєстраційним кодом 8.4.04. «Застосування методу ТШХ для виявлення і ідентифікації НП».
-методика, включена до Реєстру методик проведення судових експертиз з реєстраційним кодом 0.1.02 «Методика комплексного криміналістичного дослідження контактио-взаємодіючіа або розділених на частини об'єктів». (дата прийняття рішення про припинення застосування методики 28.01.2022);
-методика, включена до Реєстру методик проведення судових експертиз з реєстраційним кодом 0.1.04 «Методика дослідження факту контактної взаємодії комплектів одягу між собою та іншими об'єктами». (дата прийняття рішення про припинення застосування методики 28.01.2022);
-методика, включена до Реєстру методик проведення судових експертиз з реєстраційним кодом 4.2.07 «Методика дослідження слідів одягу. (дата прийняття рішення про припинення застосування методики 28.01.2022)
Сторона обвинувачення в подальшому має намір використати вказаний висновок експерта в якості доказу у справі.
Для повного, всебічного та безстороннього розгляду справи судом, для з'ясування всіх важливих обставин кримінального провадження, з метою забезпечення стороні захисту можливості навести свої заперечення проти вказаного доказу, підготувати відповідні клопотання про недопустимість такого доказу, а також перевірки наданих експертами показань щодо наданих висновків, оскільки раніше адвокат ОСОБА_14 не приймав участі у справі і не мав змоги поставити відповідні запитання експертам, виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до методик проведення судових експертиз, на підставі яких було складено вказані висновки експертів.
З огляду на викладене, обвинувачений ОСОБА_6 просив надати захиснику ОСОБА_14 тимчасовий доступ до документів - методики, а саме:
1)«Криміналістичне дослідження об'єктів ґрунтово-мінерального походження», реєстраційний код 0.1.15;
2)«Криміналістичне дослідження металів, сплавів, та виробів із них» реєстраційний код: 8.9.23;
3)«Застосування методу ТШХ для виявлення і ідентифікації НП», реєстраційний код 8.4.04;
4)«Методика комплексного криміналістичного дослідження контактно- взаємодіючих або розділених на частини об'єктів», реєстраційний код 0.1.02;
5)«Методика дослідження факту контактної взаємодії комплектів одягу між собою та іншими об'єктами», реєстраційним кодом 0.1.04;
6)«Методика дослідження слідів одягу», реєстраційний код 4.2.07;
які перебуваю у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) з наданням можливості отримання належним чином засвідчених копій документів в паперовому та електронному вигляді.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали вимоги клопотання, посилаючись на зазначене вище, просили його задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 проти вимог клопотання заперечувала, посилаючись на те, що обвинуваченим та захисником не доведено, що відповідні методики, доступ до яких просить надати сторона захисту, мають суттєве значення для обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази.
Крім того представник ІНФОРМАЦІЯ_5 зауважила, що процедуру атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз визначено Порядком атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 (далі за текстом - Порядок № 595). Тексти методик в Реєстрі відсутні. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 методики, які раніше впроваджені в експертну практику, вважаються такими, що пройшли атестацію, та підлягають державній реєстрації. Рішення щодо таких методик приймалися Координаційною радою за переліками, сформованими державними спеціалізованими установами. Примірники цих методик державними спеціалізованими установами до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надавались. Відповідно до рішення Координаційної ради від 06.02.2009 методики: «Криміналістичне дослідження металів, сплавів і виробів з них» (реєстраційний код 8.9.23), «Застосування методу ТШХ для виявлення ідентифікації НП» (реєстраційний код 8.4.04), «Методика комплексного криміналістичного дослідження контактно-взаємодіючих або розділених на частини об'єктів» (реєстраційний код 0.1.02), «Методика дослідження факту контактної взаємодії комплектів одягу між собою та іншими об'єктами» (реєстраційний код 0.1.04), «Методика дослідження слідів одягу» (реєстраційний код 4.2.07) включені до Реєстру, як такі, що раніше впроваджені в експертну практику.
Проте, тексти зазначених методик в ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
На засіданні Координаційної ради від 28.01.2022 було прийнято рішення про припинення застосування методик з реєстраційними кодами 8.9.23, 8.4.04, 0.1.02, 0.1.04, 4.2.07 та рекомендовано для використання їх у якості науково-технічної літератури.
Прокурор ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 також заперечували проти клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, адже відповідні документи не мають значення для справи.
Вислухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 5 та 6 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження . Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог п. п. 1-7 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 і ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
З аналізу наведених вище норм кримінального процесуального права норм видно, що кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні сторони кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 160 КПК України) і покладає на неї обов'язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України) та довести існування причин, через які він не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Надаючи оцінку вимогам клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів зазначає, що методики проведення судових експертиз не є доказами, оскільки не є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог ч. 2 ст. 84 КПК України.
Суд звертає увагу, що тимчасовий доступ надається до речей і документів, які самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні (п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України), а не для перевірки на достовірність висновку експерта та/або підтвердження або спростування наявності порушень з його боку на підставі аналізу методик.
Згідно ч. 1 ст. 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку, а за змістом ч. 1 ст. 242 КПК України сторона кримінального провадження, в тому числі сторона захисту, можуть самостійно залучити експерта для проведення експертизи, зокрема для спростування висновку експерта, наданого стороною обвинувачення.
Крім того, колегія суддів також враховує доводи представника МЮУ, що більшість запитуваних стороною захисту методик взагалі не перебуває у володінні міністерства, а тому надання тимчасового доступу не є можливим.
З огляду на викладене, заслухав думки учасників судового провадження, дослідив клопотання сторони захисту з додатками та наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту.
Керуючись ст. ст. 132, 159, 163-166, 333, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про надання тимчасового доступу до документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3