Справа № 638/24886/25
Провадження № 1-кс/638/3007/25
11 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12025221200001260 від 04.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Красноградського р-ну, смт. Кечичівка, громадянина України, військовослужбовця, із середньою освітою, не одруженого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 20.10.2023 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 4 місяця позбавлення волі, звільнений 11.12.2024 умовно-достроково на підставі ст.81-1 КК України на невідбутий строк 3 роки 3 місяці 14 днів для проходження військової служби за контрактом
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -
До Шевченківського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисні дії з таємного викрадення майна за наступних обставин.
ОСОБА_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2024 №368-РС, був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан від 24.02.2022.
Так, 08.06.2025, приблизно о 8 год. 00 хв. , ОСОБА_4 , перебував у підвальному приміщенні, яке розташоване між 7 та 8 під'їздами будинку №20 по проспекту Людвіга Свободи в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні між 7 та 8 під'їздами та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТППеп 100х2х0,4 у кількості 40,0 метрів та кабелі зв'язку ТППеп 30х2х0,5 у кількості 23,0 метри, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/18165-ТВ від 18.07.2025 склала 11765 грн. 77 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 11765 грн. 77 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 14.06.2025, приблизно о 14 год. 40 хв., ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні, яке розташоване у будинку №197 по вул. Клочківській в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТПП 100х2х0,4 у кількості 10,0 метрів, ТПП 50х2х0,5 у кількості 10,0 метрів, ТПП 20х2х0,5 у кількості 18,0 метрів, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/18163-ТВ від 18.07.2025 склала 5203 грн. 64 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 5203 грн. 64 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 21.06.2025, приблизно о 12 год. 06 хв., ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні 1-го під'їзду, яке розташоване у будинку №74Б по проспекту Перемоги в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні 1-го під'їзду та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТППепЗ 100х2х0,5 у кількості 11,0 метрів, ТППепЗ 50х2х0,5 у кількості 5,0 метрів, ТППеп 100х2х0,4 у кількості 5,0 метрів, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/18167-ТВ від 18.07.2025 склала 6722 грн. 50 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 6722 грн. 50 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період часу з 24.06.2025 по 26.06.2025, точний час в ході досудового розслдіування не встановлений, ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні 1-го під'їзду, яке розташоване у будинку №74Б по проспекту Перемоги в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні 1-го під'їзду та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТППепЗ 100х2х0,5 у кількості 6,0 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21269-ТВ від 20.08.2025 склала 2593 грн. 91 коп., ТППеп 50х2х0,4 у кількості 6,0 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21267-ТВ від 19.08.2025 склала 324 грн. 42 коп., ТППепЗ 50х2х0,5 у кількості 6,0 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21271-ТВ від 20.08.2025 склала 1323 грн. 07 коп.,ТППеп 100х2х0,4 у кількості 16,0 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21268-ТВ від 20.08.2025 склала 2489 грн. 46 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 6730 грн. 86 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 01.07.2025, приблизно о 10 год. 15 хв., ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні, яке розташоване між 6 та 7 під'їздами будинку №17 по вул. Ахсарова в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні між 6 та 7 під'їздами та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТПП 50x2x0,4, довжиною 26,0 метрів та ТППеп 100х2х0,4, довжиною 12,0 метрів, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21270-ТВ від 19.08.2025 склала 3975 грн. 86 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 3975 грн. 86 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 02.07.2025, приблизно о 17 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні, яке розташоване у будинку №197 по вул. Клочківській в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТПП 100х2х0,4 у кількості 24,0 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/21136-ТВ від 20.08.2025 склала 3734 грн. 19 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 3734 грн. 19 коп.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 09.07.2025, приблизно о 15 год. 34 хв., ОСОБА_4 перебував у підвальному приміщенні, яке розташоване між 3 та 4 під'їздами будинку №77 по проспекту Перемоги в м. Харкові, яке перебуває у користуванні АТ «Укртелеком» для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, що перебувають на балансі АТ «Укртелеком», де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у вказаному підвальному приміщенні між 3 та 4 під'їздами та використовуючи для досягнення своєї мети предмет, який в ході досудового розслідування не встановлений, зрізав з кабельної траси кабелі зв'язку ТПП 100x2x0,4, довжиною 20,5 метрів, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/18166-ТВ від 21.07.2025 склала 4733 грн. 83 коп., належні АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду в розмірі 4733 грн. 83 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та караються позбавленням волі на строк від пяти років до восьми років, що вказує на підвищенну суспільну небезпеку як самого діяння та і особи підозрюваного.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 . Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221200001260 від 04.07.2025року за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, що передбачає зміну місця дислокації підрозділу, у якому проходить службу підозрюваний ОСОБА_4 а тому в будь-який час може змінити місце перебування та поїхати в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваної до органу досудового розслідування та суду, а відсутність міцних соціальних зв'язків лише це посилить.
п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити предмети, що стосуються обставин кримінального провадження, досудове розслідування перебуває на активному етапі, що зумовлено нещодавнім повідомленням про підозру ОСОБА_4 , а тому на даний час не встановлено повного об'єму предметів та документів, які б підтвердили або спростували причетність ОСОБА_4 до вказаного злочину.
п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати, свідків, понятих, у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , відомі показання свідків з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, анкетних даних, які підтверджують його вину у вчиненні інкримінованого злочину, особисті данні яких відкриті підозрюваному, також розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на заявника, свідків, понятих, благаючі, умовляючи, погрожуючи чи здійснювати на них незаконний фізичний або психологічний вплив з метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину, або змінили раніше надані показання, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_4 , незаконно впливати, на заявника, свідка, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження
Враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , може продовжити злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про соціальну небезпеку особи, та унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві, тому у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те, що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , є військовослужбовцем та може змінювати місце тимчасового перебування у зв'язку із зміною обстановки у місці ведення бойових дій, у вказаному випадку ОСОБА_4 , може чинити тиск на свідків.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту та домашнього арешту в нічний час пов'язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має місця реєстрації, у той час в зв'язку з тим, що є військовослужбовцем останній постійного фактичного місця мешкання не має, а тому обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови вчинення тиску на заявника, свідків, понятих у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки ОСОБА_4 , у зв'язку із участю у бойових діях, не має постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки. Тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини, за яких він був скоєний, вказують на існування цілком реальних ризиків, що застосування до підозрюваного іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу, надасть йому можливість впливати на свідків, понятих, спеціалістів.
Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 , має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, понятих, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 , для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_4 , менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 , перебуваючи на волі або при обранні судом стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не буде позбавлений можливості чинити тиск на свідків, понятих, які вже надали органу досудового розслідування викриваючи показання та брали участь у проведенні слідчих дій, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.
Відтак є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Харківської області, Красноградського р-ну, смт. Кечичівка, громадянин України, військовослужбовець, із середньою освітою, не одружений, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 20.10.2023 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 4 місяця позбавлення волі, звільнений 11.12.2024 умовно-достроково на підставі ст.81-1 КК України на невідбутий строк 3 роки 3 місяці 14 днів для проходження військової служби за контрактом.
Доказів встановлення останньому інвалідності, а також перебування у ОСОБА_4 на утриманні осіб матеріали клопотання не містять та до суду не надано.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку слідчий суддя приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків та прийнятих рішень у справі.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочинах, у вчиненні яких підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків і тому суд визначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 15 години 04 хвилин 08 лютого 2026 року та рахувати строк з моменту фактичного затримання - з 15 години 04 хвилин 11 грудня 2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу, справа №638/24886/25 (Шевченківський районний суд м.Харкова).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду/органу досудового розслідування за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя