справа № 619/6264/25
провадження № 2/619/2677/25
Рішення
іменем України
11 грудня 2025 року, м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/6264/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ,
відповідач: ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Виклад позиції позивача та заперечення відповідача.
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що вона з відповідачем по справі перебуває у шлюбі, зареєстрованому 20.08.2022 Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 26. Від спільного проживання мають малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини та сумісне проживання між ними припинені давно, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, взаємні права та обов'язки відсутні. Вважає, що за таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить її інтересам та інтересам неповнолітньої дитини та унеможливлює примирення з відповідачем. Також позивач вказала, що на даний час дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом 20.10.2025 було сформовано засобами підсистеми «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 1907217 щодо місця перебування та місця проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 21.10.2025 залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 24.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та зазначила, що заперечує проти примирення.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, у якому зазначив, що бажає примирення з позивачем.
Ухвалою суду від 11.12.2025 у клопотанні ОСОБА_3 про надання строку на примирення подружжя відмовлено.
Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розгляд справи без участі відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 2022 року, оформивши його у Солоницівській селищній раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 26, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_2 , про що свідчать копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Частиною 1 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зберегти сім'ю сторін не уявляється можливим, тому що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, яка не бажає перебувати у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частиною 7 ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Як установлено п. 3 Розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо вимог позивача про стягнення аліментів.
Згідно з ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статі 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини (далі - Конвенція ООН про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно роз'яснень, які містять в пунктах 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання стягнення аліментів, суд виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо своєї дитини, передбаченого статтею 141 СК України, а також приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, суд з урахуванням усіх обставин справи, вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 та утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачкою заявлено дві позовні вимоги про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів.
При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
Оскільки при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.10,11,44,77,141,247,263-265,279, 430 ЦПК України, ст. ст.112-113,115, 180, 182, 183, 191 СК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 20 серпня 2022 року, у Солоницівській селищній раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 26
Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 та утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з 16.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 968,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Н. В. Коваленко