Справа № 240/4229/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
10 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27 серпня 2024 року №053130013026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву від 19 серпня 2024 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
19.08.2024 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зі змісту рішення слідує, що відповідно до наданих до заяви документах загальний страховий стаж позивача складає 33 роки 20 днів, пільговий - відсутній. Водночас, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало відсутність доказів на підтвердження пільгового стажу. Вказано, що документи, які подаються для підтвердження стажу мають бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 від 21 до 31 років.
Водночас відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІУ визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач зверталась з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, як особа що працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Рішенням від 27.08.2024 №053130013026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Вказано, що документи, які подаються для підтвердження стажу мають бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою.
Аналіз встановлених обставин справи дозволяє зробити висновок, що відповідачем до пільгового стажу позивача не зараховано жодного періоду роботи.
Так, статтею 62 Закону №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788 постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Також відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 10.08.1991 остання у період з 01.11.2010 працювала процедурною медсестрою легеневих відділень та палатною медсестрою легеневих відділень у протитуберкульозному диспансері, який внаслідок реорганізацій з 01.11.2019 має назву Комунальне некомерційне підприємство "Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер".
Окрім того, на підтвердження відомостей трудової книжки та наявності права на зарахування періодів роботи до пільгового стажу позивач до заяви про призначення пенсії надавала пенсійному органу довідку від 09.08.2024 №389, зі змісту якої встановлено, що в періоди з 04.11.2003 по 08.03.2005 (5 місяців 24 дні), з 25.04.2011 по 30.06.2017 (6 років 2 місяці 6 днів), з 01.07.2017 по 31.12.2018 (1 рік 6 місяців 18 днів), з 01.01.2019 по 05.07.2024 (5 років 6 місяців 5 днів) позивач перебувала на посадах, що передбачені Списком №2.
Вказана довідка підписана директором, інспектором з кадрів та бухгалтером Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер" та засвідчена печаткою підприємства.
Натомість, відповідачем у спірному рішенні не наведено підстав, з яких до пільгового стажу позивача не зараховано вказані період роботи. Аргументів на спростування відомостей трудової книжки та довідок відповідачем також не наведено.
Згідно із вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно зі статтею 64 Закону № 1058-IV територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії позивачу, пенсійний орган має вимагати відповідні додаткові документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі або здійснювати зустрічну перевірку.
В свою чергу, доказів щодо здійснення повноважень, передбачених Законом № 1058-IV та Порядком №22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Також, пенсійним органом не надано доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись відповідні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірних періодів роботи позивача.
Слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, пенсійний орган не позбавлений права, зокрема, у разі виникнення певних сумнівів у наданих документах, відсутності у наданих документах певних відомостей необхідних для підтвердження стажу роботи, звертатися із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання такої інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, що містять відомості про періоди роботи (служби), тощо.
У спірному випадку, органом пенсійного фонду не подано жодного доказу щодо вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності відомостей зазначених у наданих позивачем документах, а одразу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи.
Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від від 27 серпня 2024 року №053130013026 та наявність підстав для його скасування.
Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву від 19 серпня 2024 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.