Справа № 600/3658/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
11 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_4 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у червні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми;
- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у січні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у січні 2017 та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у грудні 2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги у грудні 2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог до них відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 травня 2024 року № 456-ОС припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону у запас майстер-сержанта ОСОБА_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 травня 2024 року № 461-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні: - з січня 2016 по грудень 2016 в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ); - січня 2017 по жовтень 2017 в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ); - з жовтня 2017 по лютий 2018 в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ).
Дослідивши зміст архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) встановлено, що ОСОБА_1 проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема у червні 2016 року грошова допомога на оздоровлення у розмірі 5 274,40 грн., без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у цьому місяці у сумі 3 164,64 грн., виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.
Дослідивши зміст архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, у січні 2017 року підйомна допомога у розмірі 5 346,13 грн., у серпні 2017 року грошова допомога на оздоровлення у розмірі 5 346,13 грн., без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у ці місяці у сумі 3 207,68 грн., 3 207,68 грн., грн. відповідно, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.
Дослідивши зміст архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, у грудні 2017 підйомна допомога у розмірі 5 346,13 грн. без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у цьому місяці у сумі 3 207,68 грн. відповідно, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XI).
Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
Так, абзацом 1 пункту 1 статті 9 цього Закону №2011-XI передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Як вбачається з обставин цієї справи, спір у ній виник з приводу нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, серпні 2017 та підйомної допомоги у січні 2017 року та грудні 2017 року, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
Абзацом 2 пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 3 статті 15 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин і була чинна до 01 березня 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На момент існування спірних правовідносин порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), було визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція №425).
Пунктом 1.2 Інструкції №425 установлено, що грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Відповідно до пунктів 3.7.1-3.7.4 Інструкції №425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов'язків за посадами, на які призначені.
Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно з пунктом 4.8.2 Інструкції №425, порядок та умови виплати додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цією Інструкцією, у тому числі для військовослужбовців розвідувального органу, визначається Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №704, яка набрала чинності з 01.01.2016) (далі - Постанова №889 (втратила чинність з 01 березня 2018 року) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови №889).
Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідачі в обґрунтування законності визначення сум підйомної допомоги у січні та грудні 2017 року, грошової допомоги для оздоровлення у червні 2016 року та серпні 2017 року без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди посилаються на норми Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 червня 2016 року №73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за №217/28347 (далі - Інструкція №73, чинна на час спірних відносин).
Так, підпунктом 2 пункту 2 Інструкції №73 визначено, що виплата винагороди здійснюється військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Пунктом 3 Інструкції №73 було установлено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з пунктами 5, 6 Інструкції №73 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Військовослужбовцям, які вибувають із військової частини раніше дня, установленого для виплати грошового забезпечення, належні суми винагороди виплачуються до дня їх виключення зі списків особового складу частини.
Водночас, як було визначено пунктом 8 Інструкції №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Також відповідач в обґрунтування своїх дій посилався на положення Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2012 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16 травня 2012 р. за №773/21086 (далі - Інструкція №276).
Так, відповідно до пункту 2 Інструкції №276 розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення.
Разом з цим , слід звернути увагу на те, що пунктом 4 статті 9 Закону №2011-XII надано Міністру оборони України, керівникам центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівникам розвідувальних органів України повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як визначення розміру допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги (інші види грошового забезпечення) та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до їх компетенції та може бути змінене лише законодавцем.
Відповідно, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.
Колегія суддів враховує, що питання щодо складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Так, у постанові від 06 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: «Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.»
Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 №1.380.2019.003718 зазначив наступне: «Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 №522/2738/17 у спірному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.03.2018 у справі №761/17387/17, від 29.08.2019 у справі №820/375/18, від 21.11.2019 у справі №815/5547/17 та від 09.01.2020 у справі №809/1489/16.»
Враховуючи правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 №522/2738/17, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Водночас, встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення в спірних правовідносинах мають бути застосовані приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови №889, а не Інструкцій №73 та №276 щодо обмеження включення до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога та одноразова грошова допомога при звільненні.
Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі №820/5285/17, від 16 травня 2019 року у справі №826/11679/17, від 5 грудня 2019 року у справі №295/5200/18, від 29 квітня 2020 року у справі №295/11615/17, від 19 жовтня 2020 року у справі №826/2205/17, від 9 листопада 2020 року у справі №822/511/18, від 30 квітня 2021 року у справі №620/561/20, від 29 листопада 2021 року у справі №520/5984/2020, від 08 лютого 2022 року у справі №240/3926/20, від 20 січня 2022 року у справі №520/15971/2020, від 26 січня 2022 року у справі №520/8887/2020.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та підйомна допомога.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу впродовж періоду проходження ним служби у 2016 та 2017 році, а саме: з січня 2016 по грудень 2016 в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ); з січня 2017 по жовтень 2017 в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ); з жовтня 2017 по лютий 2018 в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ); з січня 2016 по грудень 2016 в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ); з січня 2017 по жовтень 2017 в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ); з жовтня 2017 по лютий 2018 в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ).
Тобто вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції свідчать про систематичний, а не одноразовий характер виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.
Таким чином у даних спірних відносинах щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога для оздоровлення та підйомна допомога.
За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що виплативши позивачу підйомну допомогу у січні та грудні 2017 року, грошову допомогу для оздоровлення у червні 2016 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, відповідачі порушили вимоги належної оплати праці, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вказана позиція суду також узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, який, як і інші наведені вище правові висновки Верховного Суду, відповідно до частини п'ятої 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час вирішення цього спору.
За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, що не спростовано доводами апеляційних скарг.
Щодо інших доводів скаржників, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч.2 ст.6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.