Справа № 240/27605/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
11 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Романівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Романівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з рішенням суду у справі №240/15633/21 Романівську селищну раду повторно зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 ,а та прийняти рішення встановленої форми відповідно до ст.118 Земельного кодексу України.
На виконання рішення суду у вказаній справі відповідачем 22.03.2023 прийнято рішення №1281-38/23, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у власність.
Вказує, що відповідачем протиправно, без урахування положень ст. 118 Земельного кодексу України, відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зазначає, що відповідачем не надані обґрунтовані пояснення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Романівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до того ж суду на новий розгляд.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з рішенням Романівської сільської ради від 21.02.2014 погоджено ОСОБА_1 надання дозволу на реконструкцію другого поверху будівлі під житло та на оформлення права власності, при умові виготовлення проектної документації на частину будівлі, тобто 2-й поверх в с.Романівка.
Відповідно до рішення Романівської сільської ради від 25.01.2016 на підставі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до технічного паспорта на житлову будівлю від 18.04.2014 №217, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕА №934890 від 06.05.2014 вирішено дати дозвіл на розробку проекту відведення із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,0525 га В.02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка знаходяться в межах АДРЕСА_2 .
Згідно з рішенням №37 Романівської сільської ради 25.01.2016 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0.01 га за адресою АДРЕСА_2 .
20.12.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у власність розташованої під житловою будівлею в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
26.01.2021 Романівська селищна рада прийняла рішення "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", відповідно до якого згідно з пред"явленою заявницею копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна торгово-житлова, об'єкт житлової нерухомості має площу 201,30кв.м., житлова становить 83,7 кв.м. в частину нежитлової площі входить торговий зал, площа якого не вказана, торговий зал використовується як об'єкт торгівлі в переліку, вказаному в ст.121 Земельного кодексу, яким встановлені максимальні розміри і призначення земельних ділянок, що можуть передаватись безплатно у власність відсутні земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, рішенням №35 Романівської сільської ради 25.01.2016 було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0525 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 , ПП "Геозем" був розроблений кадастровий план земельної ділянки, площею 0,0525 га, рішенням №37 Романівської сільської ради 25.01.2016 було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,01 га за адресою АДРЕСА_2 , рішення мають законну силу, змінювати їх немає підстав, виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, враховуючи рекомендації постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, будівництва та архітектури, селищна рада вирішила:
1.Запропонувати гр.Музичук виконати вже прийняті рішення або оскаржити їх у встановленому законом порядку (а.с.9-9 зворот).
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №240/15633/21, яке залишено без змін згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Романівської селищної ради що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у власність, розташованої під житловою будівлею в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд;
- зобов"язано Романівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 ,а та прийняти рішення встановленої форми відповідно до ст.118 Земельного Кодексу України. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 33-35).
На виконання рішення суду у справі №240/15633/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.12.2020 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га безкоштовно у власності для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду вказаної заяви Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області 22.03.2023 прийняла рішення №1281-38/23, відповідно до змісту якого позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га безкоштовно у власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , у зв"язку з:
- невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів;
- невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України);
- земельна ділянка, заявлена у графічних матеріалах, розташована в прибережній захисній смузі водного об'єкта та не може бути надана в користування або у власність (ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України);
- житлова будівля, переоформлена з частини нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 , розташована на сформованій земельній ділянці загальною площею 0,0625 га з кадастровим номером 1821484200:03:003:0091, яка, відповідно до даних Державного земельного кадастру, має цільове призначення - для іншої комерційної діяльності.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
У силу вимог статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яку орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути у місячний строк.
У відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно з ч. 8-9 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржена до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята вказаної статті).
Отже, вказаними нормами визначено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання, зокрема, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких такі органи приймають рішення про погодження чи відмову в погодженні проекту землеустрою.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об'єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим). Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051), відповідно до підпункту 3 пункту 2 якого публічна кадастрова карта - частина програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за допомогою якої здійснюється надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру та оприлюднення у вигляді відкритих даних визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" відомостей.
Згідно з пунктами 46-48 Порядку № 1051 з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об'єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7
Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об'єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).
Вид картографічної основи та перелік відомостей Державного земельного кадастру, які відображаються на викопіюванні, визначаються фізичними та юридичними особами під час подання згідно з пунктами 162-199 цього Порядку заяви про отримання викопіювання.
З вищевикладеного слідує, що графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру. Від перевірки цих підстав залежить рішення органу, що уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 756/6448/16-а.
З доданих графічних матеріалів встановлено, що бажана для відведення позивачем земельна ділянка площею 0,25 га знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки загальною площею 0,0625 га з кадастровим номером 1821484200:03:003:0091 (а.с.11, 13, 14).
Тобто, на час подання вказаного клопотання позивачу було відомо, що частина земельної ділянки площею 0,0625 га, саме на якій знаходиться житлова будівля, переоформлена з частини нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 , та яку позивач фактично хоче розширити, шляхом отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га безкоштовно у власність для будівництва, вже є сформованою згідно з технічною документацією із землеустрою та має кадастровий номер 1821484200:03:003:0091.
Таким чином, подальше формування земельної ділянки, на частину якої позивач хоче отримати дозвіл на розробку проєкту землеустрою, може здійснюватися лише на підставі розробки проєкту землеустрою без частини земельної ділянки площею 0,0625 га, яка вже є сформованою та має кадастровий номер 1821484200:03:003:0091.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, вирішуючи правове питання щодо правомірності дій суб'єкта владних повноважень з відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у випадку ненадання, зокрема, графічних матеріалів, зазначив, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб),
Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Колегія суддів погоджується з твердженням відповідача про те, що з огляду на той факт, що бажана позивачем земельна ділянка мала орієнтовну площу 0,25 га, а фактично земельна ділянка накладалась на існуючі межі ділянки, сформованої згідно з технічною документацією із землеустрою та має кадастровий номер 1821484200:03:003:0091, у Романівської селищної ради не було правових підстав надавати дозвіл на розробку проєкту землеустрою площею 0,25 га.
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, діяв правомірно, оскільки невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, в даному випадку заявлення позивачем до формування земельної ділянки площею 0,25 га, яка включає вже сформовану земельну ділянку площею 0,0625 га за кадастровим номером 1821484200:03:003:0091, була підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача містило інформацію про те, що відмова не позбавляє позивача права повторно звернутися до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах розмірів земельних ділянок.. Так, надана позивачу відмова не позбавляє права особи повторно звернутися із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, усунувши відповідні недоліки.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, за таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.