Справа № 640/13287/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
11 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зменшення щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити позивачу доплату з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 гривень щомісячно із врахуванням попередніх виплат з виплатою компенсації втрати частини доходу до дати фактичного виконання судового рішення;
- зобов'язати Державну казначейську службу України списати з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 30000 гривень у відшкодування моральної шкоди за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві і Державну казначейську службу України подати до суду звіти про виконання судового рішення в цій справі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зменшення щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити позивачу доплату з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 гривень щомісячно із врахуванням попередніх виплат з виплатою компенсації втрати частини доходу до дати фактичного виконання судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві 47 гривень поштових витрат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем витрати на пересилання поштової кореспонденції щодо стану розгляду адміністративної справи та прискорення її розгляду не відносяться до переліку витрат пов'язаних з розглядом справи, а відтак не можуть бути стягнуті на користь позивача.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, прийняти нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також на той факт, що Київський окружний адміністративний суд перекрутив зміст норм права із п.5 ч.3 ст.132 КАС України і це призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та повторно витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково виснував про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення саме з підстав того, що заявлені позивачем витрати на пересилання поштової кореспонденції щодо стану розгляду адміністративної справи та прискорення її розгляду не відносяться до переліку витрат пов'язаних з розглядом справи, а відтак не можуть бути стягнуті на користь позивача.
Про можливість стягнення поштових витрат на вчинення процесуальних дій під час розгляду справи висловилась Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 12 липня 2018 р. справа №9901/478/18 та Касаційний цивільний суд у постанові від 18 вересня 2023 р. справа №759/5806/20.
Разом з тим, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження суми понесених ним поштових витрат на вчинення процесуальних дій під час розгляду справи. Скаржником не надано доказів на підтвердження витрат, понесених за оплату поштових відправлень саме на суму 47,00 грн. Матеріали справи не містять чеків чи поштових квитанцій, які б підтверджували суму понесених поштових витрат.
З врахуванням вищенаведеного, сума витрат за оплату поштових відправлень на суму 47 грн. не підлягає стягненню, тому що не підтверджена належним чином доказами.
Аналогічних висновків дійшов касаційний цивільний суд в ухвалі від 25 листопада 2021 р. про постановлення додаткового рішення в цивільній справі №234/466/20 (№101634288 в ЄДРСР) на висновок якої спирався скаржник у своїй апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин, судова колегія вбачає підстави для зміни мотивувальної частини Ухвали суду першої інстанції від 05 березня 2025 р. в частині мотивів, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Згідно з п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Частиною четвертою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. у справі №640/13287/22 - змінити в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови суду апеляційної інстанції.
В іншій частині Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. у справі №640/13287/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк