Справа № 761/403/23 Суддя (судді) першої інстанції: Савчук Ю.Н.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно акту перевірки № 004519 від 08.11.2022 року ТОВ «ОТК «Європлюс», ГУ ДПС у м.Києві встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме, перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом одного дня, зокрема, проведено розрахунок готівкою протягом одного дня по одному платіжному документу (фіскальному чеку) на суму, що перевищує 50 000 грн., тобто встановлено порушення пункту 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 № 637. На підставі вищезазначеного акту заступником начальника ГУ ДПС у м.Києві Якушко І. було винесено постанову від 05.12.2022 року про накладення позивача як на директора ТОВ «ОТК «Європлюс», адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-15 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки: позивача не було повідомлено належним чином про день та час розгляду справи; оскаржувана постанова складена за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення без даних про притягнення позивача раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, в постанові не обґрунтовано застосування максимального розміру стягнення; позивач не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, не надано доказів того, що позивач є посадовою особою відповідальною за проведення розрахунків в магазині за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 12 . Вважає, що посадові особи відповідальні за розрахункові операції - це касири магазину; пропущено строк накладення адміністративного стягнення, з моменту проведення готівкових операцій (02.09.2022) і до моменту винесення Постанови (05.12.2022) минуло більше двох місяців; відповідачем порушено ст. 36 КУпАП, за якою якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 05 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.12.2025.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, подавши суду відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 12, де здійснює діяльність TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки № 004519 від 08.11.2022 року.
Податковим органом у Акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 6 розділ ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО.
На підставі акту перевірки податковим органом складено протокол про адміністративне правопорушення № 17538 від 28.11.2022, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо директора ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 про порушення останнім п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
На підставі протоколу та акту перевірки, 21.12.2022 заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якущко І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Наведене зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку (в даному випадку це дата останнього фіскального чеку 26.08.22 року).
Як зазначив суд першої інстанції, правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності керівника ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" ОСОБА_1 , не носить характер триваючого, та на момент винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 05.12.2022 року, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, ГУ ДПС у м. Києві притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, оскаржувана постанова винесена 05.12.2022 року, тобто після спливу двомісячного строку з дня вчинення правопорушення, що мало місце 02.09.2022 року.
Крім того, як зазначив суд, будь-яких доказів того, що позивач у встановленому законом порядку був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, а також, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідачем суду надано не було, накладення адміністративного стягнення у розмірі 17 000 грн., а не 1700 грн., та, відповідно, кваліфікація дій позивача саме за ч.2 ст.163-15 КУпАП не відповідає вимогам закону.
З урахуванням наведеного, суд не встановив підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст.163-15 КУпАП.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- керівником ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» є ОСОБА_1 , який несе відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою та може бути притягнутий до відповідальності в установленому законодавством України порядку;
- порушення порядку проведення готівкових розрахунків з товари(послуги), а саме здійснення розрахунку готівкою протягом одного дня, понад установлену пунктом 6 розділу II Положення № 148 граничну суму, є триваючим правопорушенням.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 163-15 КУпАП, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною 1 цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 245 КУпАП, передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до пункту 47 Положення № 148, перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.
Керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що керівником ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» є ОСОБА_1 , який несе відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою та може бути притягнутий до відповідальності в установленому законодавством України порядку, колегія суддів не надає оцінки вказаному, оскільки суд першої інстанції, обґрунтовано виснував, що ОСОБА_1 , як директор товариства (станом на момент притягнення до адміністративної відповідальності) був його виконавчим органом та, відповідно, посадовою особою товариства, а ст. 163-15 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в тому числі посадових осіб юридичної особи.
Положеннями ч. 1 ст. 38 КУпАП регламентовано, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Водночас при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголосив, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення».
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку (в даному випадку це дата останнього фіскального чеку 26.08.22 року).
Зазначене підтверджується даними, які зазначені відповідачем у спірному протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 163-15 КУпАП вказано, що останньою датою і часом вчинення порушення є 02.09.2022, 14:20 год.
З огляду на те, що правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не носить характер триваючого, та на момент винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, ГУ ДПС у м. Києві притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
На переконання колегії суддів, враховуючи встановлені обставини, оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності позивача, визначених у ч. 1 ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 316, 321, 322, 325, КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко