Справа № 759/13352/25 Суддя (судді) першої інстанції: Твердохліб Ю.О.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просив постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4905295 від 06 червня 2025 року, прийняту поліцейською БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Великотрав Дарією Юріївною, згідно з якою на нього за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн, визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Постанову від 06 червня 2025 року серії ЕНА № 4905295 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення скасовано.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП закрито.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано з Святошинського районного суду м. Києва матеріали справи № 759/13352/25.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.12.2025.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 червня 2025 року поліцейська БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Великотрав Д.Ю. притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП України та винесла постанову серії ЕНА № 4905295 від 06 червня 2025 року (а.с. 17).
Згідно з постановою від 06 червня 2025 року серії ЕНА № 4905295, водій ОСОБА_1 , цього дня близько 10 год. 27 хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Республіканській, 93 в м. Кременчуці, завчасно не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку в межах населеного пункту за 50-100 метрів, чим порушив п. 9.4 ПДР, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік від 27 травня 2025 року, чим порушив п.п. 2.1а ПДР. Б/к 476469, 476296.
Згідно з довідкою від 08 травня 2025 року № 3008-7002234187 про взяття на облік внутрішнього переміщеної особи, ОСОБА_1 перебуває у АДРЕСА_1 (а. с. 19).
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2025 року у справі № 537/2777/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу (а. с. 50-51).
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка мала місце 06 червня 2025 року, позивач не знав про наявність постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, яка набрала законної сили. З наданих пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що викладені у позовній заяві та обставин справи, встановлених судом, вбачається, що вини у формі умислу або необережності станом на час складання оскаржуваної постанови 06 червня 2025 року у позивача не було.
Доводи апеляційної скарги. Апелянт наголошує на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, позивач був обізнаний про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та його направлення до суду, до того ж, станом на день розгляду справи за ч. 4 ст. 126 КУпАП - 06.06.2025, так і на день винесення оскаржуваного рішення, постанова Крюківського районного суду по справі № 537/2777/25 від 15.05.2025 якою позивача позбавлено права керування транспортним засобом набрала законної сили та не скасована у апеляційному порядку.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами пункту 2.4 (а) ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Відповідно до п.п. 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно змісту постанови від 06 червня 2025 року серії ЕНА № 4905295, водій ОСОБА_1 , цього дня близько 10 год. 27 хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Республіканській, 93 в м. Кременчуці, завчасно не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку в межах населеного пункту за 50-100 метрів, чим порушив п. 9.4 ПДР, при цьому, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік від 27 травня 2025 року, чим порушив п. п. 2.1а ПДР.
Також, встановлено, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2025 року у справі № 537/2777/25, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. Постанова набрала законної сили 27 травня 2025 року.
Колегія суддів наголошує на тому, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 КУпАП, є наявність відповідного складу правопорушення, а саме здійснення керування транспортним засобом особою за умови, що вона позбавлена такого права.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу на те, що судовим рішенням від 15 травня 2025 року у справі № 537/2777/25, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2025 року у справі № 537/2777/25, набрала законної сили 27.05.2025. При цьому, подання у подальшому апеляційної скарги на вказану постанову, не спростовує того, що судове рішення набрало законної сили, при цьому, у ЄДРСР відсутня інформація про відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Окрім того, колегія суддів враховує, що позивач був повідомлений про розгляд справи, оскільки безпосередньо у самій постанові судом було зазначено, що про день, час та розгляд справи він був повідомлений належним чином.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач був обізнаний про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та його направлення до суду, до того ж, як встановлено колегією суддів, станом на день розгляду справи за ч. 4 ст. 126 КУпАП - 06.06.2025, так і на день винесення оскаржуваного рішення, постанова Крюківського районного суду по справі № 537/2777/25 від 15.05.2025 набрала законної сили та не скасована у апеляційному порядку.
Слід враховувати, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Позивач не був позбавлений можливості проявляти зацікавленість та вчиняти активні дії з метою отримання інформації щодо стану розгляду матеріалу щодо притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних причин, що перешкоджали позивачу користуватись своїми процесуальними правами, дотримуватись відповідних обов'язків останнім не повідомлено.
Отже, у ході судового розгляду не спростовано факт керування позивачем транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.
Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин (06.06.2025), позивач не мав права керування автомобілем, а отже, здійснив адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП, за що його було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про те, що вини, у формі умислу або необережності станом на час складання оскаржуваної постанови 06 червня 2025 року у ОСОБА_1 не було, є помилковим та не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Процедурних порушень, які б мали вплив на права позивача та законність винесеної постанови, колегією суддів не встановлено, а наведені позивачем доводи є суб'єктивними та не підтверджуються доказами.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 272, 286, 311, 315, 317 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко