Справа № 754/12874/25 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко О.М.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Штульман І.В.,
суддів: - Кобаля М.І.,
- Черпака Ю.К.,
при секретарі - Красновій О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
08 серпня 2025 року ОСОБА_1 , з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", подав у Деснянський районний суд міста Києва адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 1-2).
В позові ОСОБА_1 стверджував, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки його не було повідомлено про наявність оспорюваної ним постанови.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання позовної заяви зі складом учасників справи та змістом позовних вимог до суб'єкта владних повноважень (суб'єктів владних повноважень), а також доказів надсилання позову для відповідача по справі (а.с.10).
13 серпня 2025 року ОСОБА_1 , з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", подав у Деснянський районний суд міста Києва заяву про усунення недоліків (а.с.11-15).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зокрема, витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 : засвідчену копію постанови від 25 січня 2025 року (із усіма реквізитами, підписом і додатками) відносно ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ); матеріали провадження: протокол (якщо складався), докази, акти, рапорти, відомості про вручення або надсилання ОСОБА_1 копії постанови (поштові повідомлення, реєстри, відмітки тощо); документи/доручення, на підставі яких його оголошено в розшук, та відомості про канали поширення цієї інформації (НПУ, «Резерв+» тощо). Витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону (дати виїзду/в'їзду) ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в період з 01 січня 2025 року по 01 лютого 2025 року (а.с.16-17).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду (а.с.25-26).
Постановляючи вказану ухвалу, Деснянський районний суд міста Києва 20 жовтня 2025 року виходив із того, що оспорювану постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 до суду не надав, як і доказів коли він дізнався про її існування. Крім того, ОСОБА_1 не надав копію свого закордонного паспорту з якого була би наявна можливість ідентифікувати позивача, а лише сторінки, де проставлені печатки про виїзд/в'їзд, що унеможливлює встановити належність документу саме позивачу. Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом після спливу значного часу для звернення із адміністративним позовом, а саме 08 серпня 2025 року, Деснянський районний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність поважних причин, які б обумовили виправдану необхідність поновлення позивачу строку для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року, позивач ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року, через "Електронний суд", подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу №754/12874/25 до суду першої інстанції на новий розгляд з обов'язковим витребуванням доказів від відповідача.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції позбавив його права на доступ до правосуддя, переклавши на нього обов'язок доводити те, що законом покладено на відповідача, чим порушив принцип змагальності та рівності сторін. Апелянт зазначає, що відповідно до статей 121, 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, строк звернення підлягає поновленню у разі наявності поважних причин. Позивач стверджує, що поважність причини пропуску строку звернення до суду ним доведено документально і відповідачем це не спростовано. Апелянт ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу без будь-яких доказів від відповідача, зробивши висновок на припущеннях, чим порушив норми статей 9, 72, 77, 80, 242 КАС України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини другої статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року по справі №754/12874/25 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною першою статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Про пропуск встановленого законом строку звернення до суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху нічого не зазначалося.
Відкриваючи провадження по справі №754/12874/25 Деснянський районний суд міста Києва в ухвалі від 14 серпня 2025 року зазначає, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження відсутні.
Згідно частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на положення частин тринадцятої-п'ятнадцятої статті 171 КАС України, згідно яких суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Так, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції в порушення вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України не з'ясував чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відкривши 14 серпня 2025 року провадження по справі, Деснянський районний суд міста Києва в ухвалі зазначив, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження відсутні. Ухвала про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, для надання можливості навести поважні причини його пропуску для поновлення такого строку Деснянським районним судом міста Києва не постановлювалася.
Постановляючи 20 жовтня 2025 року оскаржувану ухвалу та застосовуючи положення частини четвертої статті 123 та пункт 8 частини першої статті 240 КАС України Деснянський районний суд міста Києва не врахував положення частини тринадцятої статті 171 КАС України та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 по справі №754/12874/25 без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно пункту 4 частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року - скасуванню, а справа №754/12874/25 - направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - скасувати.
Справу №754/12874/25 направити до Деснянського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий-суддя І.В. Штульман
Судді М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак