Справа № 620/5213/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2025 № /ПС 253650003565 про відмову їй у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу;
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до її страхового стажу: період навчання з 01.09.1980 по 17.07.1983 в Чернігівському середньому корппрофтехучилищі; період догляду за дітьми ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3 - річного віку; період роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986 продавцем в Крисківському ПО магазині «Промтовари» згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком з дати звернення - з 12.03.2025.
На обґрунтування позовних вимог вказано на протиправність оспорюваного рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком, через недостатність страхового стажу, безпідставно незарахувавши їй у трудовий стаж періоди. При цьому, наявність недоліків заповнення архівної довідки через некоректний переклад прізвища, не може бути підставою для незарахування страхового стажу та відмови у призначенні пенсії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково у визначений судом спосіб.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2025 № /ПС 253650003565 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : період навчання з 01.09.1980 по 17.07.1983 в Чернігівському середньому корппрофтехучилищі; період догляду за дітьми ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3 - річного віку; період роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986 продавцем в Крисківському споживчому товаристві магазині «Промтовари» згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.04.2025 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 10.12.2025.
30.09.2025, під № 26217 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12.03.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за призначенням пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2025 № /ПС 253650003565 в призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку із відсутністю страхового стажу передбаченого пунктом 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, в рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви: Оскільки ім 'я ОСОБА_3 (так російською мовою оригіналу) не відповідає паспортним даним заявниці ОСОБА_3 до страхового стажу не зараховано:
- період догляду за дітьми 14.02.1985 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3 - річного віку, оскільки в свідоцтвах про народження в графі мати (російською мовою оригіналу) зазначено ім 'я ОСОБА_3;
- період навчання з 01.09.1980 по 17.07.1983, оскільки в дипломі № НОМЕР_2 зазначено прізвище ОСОБА_3 , а згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 прізвище ОСОБА_4 змінено на ОСОБА_5 зазначено ім 'я ОСОБА_3.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки початок роботи передує даті заведення трудової книжки - 20.07.1987.
Зазначений стаж зараховано згідно довідки про заробітну плату від 06.08.2024 № 277.
Всього, згідно із рішенням відповідача позивачці зараховано страховий стаж 26 років 08 місяців 23 дні.
Також, 20.07.1987 на ім'я позивачки була заведена трудова книжка НОМЕР_1 .
Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 27.01.2025 у справі № 735/1807/24 встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 20.07.1987.
Згідно із записами 1-2 у цій трудовій книжці, позивачка у період роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986 працювала продавцем магазину «Промтовари» в Крисківському споживчому товарситві.
У період з 01.09.1980 по 17.07.1983, ОСОБА_1 (до заміжжя мала прізвище - ОСОБА_6 ) навчалась в Чернігівському середньому корппрофтехучилищі, що підтверджується копією диплому № НОМЕР_2 , виданого 19.07.1983, та копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 19.05.1984 серії НОМЕР_5 .
Згідно із свідоцтвами про народження, позивачка є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач, вважаючи таке рішення про відмову в призначенні їй пенсії за віком протиправним, звернулась до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що формальні неточності у документах, у тому числі некоректний переклад, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, оскільки із сукупності наданих позивачем документів вбачається приналежність цих документів позивачці та підтверджуються записи про стаж.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки з наданих до розгляду документів вбачається наявність неточностей, помилок та невідповідностей, що не дає підсатви для зарахування спірного стажу та призначення позивачу пенсії за її заявою, при цьому, вказане питання належить до виключних дискреційних повноважень пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом № 1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Умови призначення пенсії за віком регламентовані положеннями статті 26 Закону №1058-IV, частиною першою якої визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж, отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону № 1788-XII, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З наведеного слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивачу не було незараховано до страхового стажу періоду роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки початок роботи передує даті заведення трудової книжки - 20.07.1987.
Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 27.01.2025 у справі № 735/1807/24 встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трудової книжки серії НОМЕР_6 .
Такий факт встановлювався у зв'язку із тим, що згідно копії свідоцтва про народження прізвище, ім'я, по батькові заявниці вказано - ОСОБА_7 ; згідно копії паспорта заявниці її прізвище, ім'я по батькові - ОСОБА_1 ; згідно архівних довідок Комунальної установи «Трудовимй архів» Коропської селищної ради Чернігівської області від 06.08.2024 № 277, № 278, № 279 в архівному фонді Крисківського споживчого товариства у відомостях нарахування заробітної плати за 1983-186 роки, 1991-1996 роки, 1997-2002 роки є такі відомості про зарплату ОСОБА_8 ; у копії диплому про освіту № НОМЕР_2 , копії свідоцтв про народження дітей заявниці, копії свідоцтва про укладення шлюбу її ім'я вказано « ОСОБА_9 »; трудова книжка серії НОМЕР_1 видана на « ОСОБА_10 (вказано на російській мові) прізвище « ОСОБА_6 » закреслено вказано « ОСОБА_11 ».
Згідно запису № 1 в цій трудовій книжці позивачка 20.07.1983, прийнята в Крисківске споживче товариство продавцем магазину на «Промтовари» (розпорядження від 20.07.1983 № 23 «б»). Згідно і запису № 2 в цій трудовій книжці 14.08.1986 позивачка звільнена за власним бажанням стаття 38 КзПП (розпорядження від 14.08.1986 № 30 «а»)
Пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110 (далі - Інструкція №58), встановлено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіху роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції №58).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними) (пункт 2.4 Інструкції №58).
Пунктом 2.14 Інструкції №58, встановлено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки Відомості про роботу пишеться: прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Пунктом 4.1 Інструкції, передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
За даних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що
обов'язок ведення трудових книжок покладається саме на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням, за умови відсутності встановлених та перевірених недостовірних/підроблених відомостей у трудовій книжці чи відсутності основної ідентифікуючої особу/відомості про стаж інформаці.
Тому, правильним та цілком обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що запис в трудовій книжці про період трудової діяльності ОСОБА_1 продавцем в магазині «Промтовари» в Крисківському споживчому товаристві з 20.07.1983 по 14.08.1986 проведено у відповідності до Інструкції №58, а отже, є належним та достовірним доказом трудової діяльності позивачки в окреслений період, який має бути зарахований до її страхового стажу.
За пунктами «д» та «ж» частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 637, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Отже, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Підсумовуючи, колегія суддів зауважує, що формальні неточності у документах, у тому числі некоректний переклад, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, оскільки із сукупності наданих позивачем документів вбачається приналежність цих документів позивачці, тому періоди навчання з 01.09.1980 по 17.07.1983 в Чернігівському середньому корппрофтехучилищі; періоди догляду за дітьми ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3 - річного віку; періоди роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986 продавцем в Крисківському ПО магазині «Промтовари» згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , мають бути зараховані до страхового стажу позивачки.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, заява позивача про призначення пенсії від 12.03.2025 розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Харківській області й рішення про відмову в такому призначенні прийнято саме вказаним територіальним органом Пенсійного фонду України, яким і не враховано період трудової діяльності позивачки до страхового стажу особи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди навчання з 01.09.1980 по 17.07.1983 в Чернігівському середньому корппрофтехучилищі; період догляду за дітьми ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3 - річного віку; період роботи з 20.07.1983 по 14.08.1986 продавцем в Крисківському споживчому товаристві магазині «Промтовари» згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 .
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко