Справа № 620/5996/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
11 серпня 2025 року до суду надійшла заява державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/5996/24 від 25 липня 2024 року, шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошового забезпечення за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у розмірі 135 089,71 грн.
Заява мотивована тим, що рішення суду у вказаній справі залишається частково не виконаним у зв'язку із відсутністю бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень. Зауважує, що спосіб захисту порушених прав повинен бути ефективним, а зміна його способу із зобов'язання на стягнення дозволить реально виконати судове рішення та поновити порушені права позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №620/5996/24 відмовлено.
Так, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судом не було здійснено розрахунок суми належної до сплати позивачу, як і не визначався розмір належних до виплати позивачу сум, а розмір недоотриманих коштів, який позивач просить стягнути, було обраховано відповідачем вже після розгляду справи по суті. Суд також зазначив, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошового забезпечення за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у розмірі 135 089,71 грн не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 та від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у письмовому провадженні.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 620/5996/24, яке набрало законної сили, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.
10 грудня 2024 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 620/5996/24 про зобов'язання відповідача вчинити визначені рішенням суду дії.
Боржником проведено перерахунок грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 років.
Згідно перерахунку нараховано грошове забезпечення за період з 19.01.2020 по 30.09.2022 в сумі - 608 185,26 грн, виплачено - 473 095,55 грн, залишок заборгованості 135 089,71 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З наданого заявником розрахунку відповідача вбачається, що сума заборгованості становить 135 089,71 грн.
Отже, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 у справі № 620/5996/24 на даний час відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
Колегія суддів зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення суду від 25 липня 2024 року у справі № 620/5996/24, а тому, оскаржувана ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви.
Відповідно до п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нової постанови про задоволення заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення суду від 25 липня 2024 року у справі № 620/5996/24 задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 620/5996/24 із:
«Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням раніше виплачених сум» на:
«Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму грошового забезпечення за період з 19.01.2020 по 20.09.2022 в розмірі 135 089,71 грн (сто тридцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять гривень сімдесят одна копійка).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан