Справа № 372/350/25
Провадження № 1-кп-172/25
іменем України
10 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023052210001643 від 13.12.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Митниця Васильківського району Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не маючого неповнолітніх дтей на утриманні, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командирів (начальників), 09.05.2023 самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_2 , яка знаходилась поблизу АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_2 , інших органів військового управління та правоохоронних органів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково, пояснив, що з лютого 2022 року був мобілізований та став на захист Батьківщини. Спочатку захищав Київщину, а в квітні 2023 році був призначений на посаду навідника ВЧ, яка базувалася в м.Дніпро. Тиждень він знаходився на полігоні в м.Дружківці, де в нього почалися болі в спині. Після чого він був направлений в м.Костянтинівку де пробув кілька днів в складі бронегрупи. Оскільки біль в спині не проходила за місцем служби він звертався до лікаря, який йому повідомив про можливі причини болю. Пробувши ще якийсь час на службі у зв'язку з посиленням болю та, відповідно, незадовільним самопочуттям він повідомив старшину і замполіта, що їде додому, здав закріплену за ним зброю, після чого залишив частину та поїхав додому. При цьому він усвідомлював незаконність своїх дій щодо СЗЧ, однак повертатися для проходження військової служби бажання не має.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у повному обсязі доводиться дослідженими судом письмовими доказами, а саме:
-Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.04.2023 №269 про зарахування в списки особового складу ВЧ з 22.04.23 року на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 23 квітня 2023 року солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_5 на посаду солдата резерву 2 запасної роти;
-Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.04.2023 №272, відповідно до якого солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_5 , вважати таким, що приступив до виконання обов'язків на посаді навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону;
-витягом з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №10782 від 09.05.2023 року «Про призначення службового розслідування»;
-Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №15373 від 24.07.2023 року про результати проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ВЧ 09.05.2023 року солдата ОСОБА_5 з метою уточнення причин і умов, що сприяли самовільному залишенню військової частини вказаним солдатом, а також встановлення ступеня вини солдата, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, відповідно до якого в ході з'ясування обставин встановлено, що 09.05.2023 від командира НОМЕР_1 механізованого батальйону підполковника ОСОБА_6 надійшла доповідь №7213 від 09.05.2023 року по факту самовільного залишення ВЧ військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_5 . В результаті чого, було встановлено факт порушення ОСОБА_5 військової дисципліни, а саме вимог статей 11, 12, 14, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, самовільного залишення військової частини або місця служби під час воєнного стану;
-Комісійним актом службового розслідування, який містить опис обставин вчиненого ОСОБА_5 правопорушення, обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування, а саме, що 09.05.2023 року о 05.00 солдат ОСОБА_5 самовільно залишив район виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії поблизу м.Бахмут Краматорського району Донецької області та місце його знаходження невідоме, на телефонні дзвінки не відповідає. На момент закінчення службового розслідування солдат ОСОБА_5 не поернувся, період самовільного залишення ВЧ складає більше 10 діб. Причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та негативне відношення солдата ОСОБА_5 до обов'язків служби та військової дисципліни;
-Доповіддю командира ВЧ НОМЕР_2 по факту самовільного залишення частини під час виконання бойових завдань військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 ;
-Рішенням командира ВЧ НОМЕР_2 про притягнення військовослужбовця ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування;
-Витягом з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 09.05.2023 року, яким солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_5 вважати таким, що 09 травня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії;
-Медичною характеристикою, відповідно до якої солдат ОСОБА_5 за час проходження служби в ЗСУ з 23.04.2023 року за медичною допомогою не звертався.
- Копією військового ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 ;
-Інформацією Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/8700 від 26.09.2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_5 перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.02.2022 року військовозобов'язаний ОСОБА_5 призваний по мобілізації.
-Витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №40 від 24.02.2022 року згідно якого солдата ОСОБА_5 вважати призначеним до ІНФОРМАЦІЯ_3 з зарахуванням на всі види забезпечення стрільцем 3 відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.02.2022 року .
-даними повідомлення командира ВЧ НОМЕР_2 начальника Обухівського РУП ГУ НП в Київській області №19051 від 07.11.2024 року, що солдат ОСОБА_5 самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Наказом командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади від 15.12.2023 року №349-рс військова служба солдата ОСОБА_5 призупинена з 13.12.2023 року, відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- Довідкою НОМЕР_6 від 24.10.2024 року згідно якого після проведення медичного огляду солдат ОСОБА_5 придатний до військової служби;
-Повідомленням командира ВЧ НОМЕР_2 Керівнику Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону №14006 від 28.07.2023 року про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, а саме 09.05.2023 року в районі м.Бахмут Краматорського району Донецької області самовільно залишив місце служби солдат ОСОБА_5 , навідник 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механіхованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , на даний момент перебуває у розпорядженні командира ВЧ та по теперішній час є відсутнім на місці служби;
- іншими дослідженими доказами.
Всі вище перелічені письмові докази є належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню та допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження та не заперечуються обвинууваченим.
За вище вказаних обставин, враховуючи той факт, що надані суду докази є належними та допустимими, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході розгляду кримінального провадження.
Суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_5 щодо того, що він залишив місце проходження служби у зв'язку з погрішенням здоров'я так як обвинувачений в суді підтвердив, що залишив військову частину самовільно, усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відповідні наслідки, а прибувши додому в травні 2023 року до РТЦК чи правоохоронних оранів не звертався, повертатися на службу не бажав і не бажає. Суд також враховує покази обвинваченого в суді, що він після СЗЧ до лікарів за медичною допомогою жодного разу не звертався, почувається задовільно.
Показами обвинуваченого та наявними у матеріалах кримінального провадження дослідженими судом доказами спростовуються доводи захисту про об'єктивну неможливості виконання обвинуваченим військового обов'язку з причин стану здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення судом встановлено, що ОСОБА_5 як військовослужбовець Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, його відношення до скоєного, той факт, що останній не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; не має міцних соціальних зв'язків: не одружений, не має на утриманні дітей чи інших осіб; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд доходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Також суд зазначає, що ст. ст. 69, 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, виключають можливість призначення більш м'якого покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, враховуючи те, що в умовах воєнного стану обвинуваченим ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відсутні правові підстави застосування положень ст. 69 та ст. 75 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 374, 392 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.
Речові докази: DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
СуддяОСОБА_1