Справа № 369/22775/25
Провадження №1-кс/369/3378/25
11.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 в справі №369/22775/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 подала заяву про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 в справі №369/22775/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , в обґрунтування якої вказує, що слідчий суддя двічі розглядала її скарги на дії вказаного прокурора та відмовила у задоволенні. Під час розгляду попередніх скарг було достатньо доказів щодо бездіяльності прокурора. Вважає, що слідчий суддя вже висловила оцінку обставинам розглядаючи попередні скарги, які також є предметом розгляду в даній скарзі. Таким чином вважає, що є об'єктивні сумніви у неупередженості слідчого судді, оскільки сформувала власну позицію щодо аналогічної бездіяльності прокурора у тому ж самому кримінальному провадженні.
Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 не може брати участь в розгляді даної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.
Прокурор та заявник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися про день та час розгляду заяви про відвід повідомлені належним чином.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали скарги за №369/22775/25, суд приходить до наступних висновків.
Так, у провадженні слідчого судді ОСОБА_4 перебувала на розгляді скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора № 369/17846/25 провадження 1-кс/369/2847/25. Відповідно до ухвали слідчого суддя ОСОБА_4 від 03.10.2025 року дана скарга була частково задоволена.
Крім того, 30.11.2025 року ОСОБА_3 звернулася зі скаргою на бездіяльність прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , яка наразі перебуває на розгляду вказаного слідчого судді.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суд враховує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Згідно ч.1 ст. 75 КПК України, передбачений перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч.2 ст. 75 КПК України , у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Білуха проти України» особиста безсторонність та неупередженість особи, яка виконує функції держави, презумується, поки не надано доказів протилежного. Доказами протилежного є переконливі факти порушення безсторонності, тобто факти, які дають підстави для обґрунтованого побоювання прийняття упередженого рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень слідчого судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Таким чином, об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Відповідно до п. 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права.
Заявлений слідчому судді ОСОБА_4 по справі відвід не містить належних та достовірних даних, які би свідчили про наявність вищеперерахованих підстав.
Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід слідчого судді свідчить про те, що дана заява ґрунтується лише на суб'єктивних переконаннях заявника ОСОБА_3 , незгоди з попереднім рішенням слідчого судді, та не містить посилання на належні підстав для відводу, що могли б свідчити про необ'єктивність та упередженість судді, а тому суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75 - 81 КПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 в справі №369/22775/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури у Київської області ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7