Справа № 369/17429/25
Провадження № 3/369/8299/25
Іменем України
23.09.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., за участю прокурора Артимовича О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , молодшого лейтенанта, офіцера резерву групи підготовки (перепідготовки) 3-го навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.06.2025 відповідно до наказу начальника Інституту від 30.06.2025 №138 (по стройовій частині) офіцер резерву групи підготовки (перепідготовки) НОМЕР_2 навчального батальйону молодший лейтенант ОСОБА_1 прибув у службове відрядження до Інституту, з метою участі у курсі професійної військової освіти L-1.
У подальшому, 14.07.2025 начальник факультету службово-бойової діяльності Інституту здійснив доповідь начальнику Інституту про неприбуття у встановлений термін зі звільнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Однак, 15.07.2025 молодший лейтенант ОСОБА_1 повернувся до постійного місця дислокації Інституту за адресою: м. Київ, вул. Оборони Києва,7.
Надалі, відповідно до наказу начальника Інституту від 15.07.2025 № 149 (по стройовій частині) офіцер резерву групи підготовки (перепідготовки) НОМЕР_2 навчального батальйону молодший лейтенант ОСОБА_1 вибув до постійного місця несення служби, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України).
Таким чином, 14.07.2025, унаслідок неналежного ставлення до виконання своїх службових обов'язків в умовах особливого періоду, допустив недбале ставлення до військової служби, що виразилося у самоусуненні від виконання покладених на нього службових обов'язків та неприбутті на військову службу у Київський інститут НГУ.
Неправомірні дії молодшого лейтенанта ОСОБА_1 полягають у самоусуненні від виконання покладених на нього обов'язків військової служби, а також підриві боєздатності підрозділу, авторитету Збройних Сил України та обороноздатності Держави у зв'язку з незаконною відсутністю на військовій службі.
Таким чином, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, недбало поставився до військової служби, що виразилось у самоусуненні від виконання покладених на нього обов'язків військової служби у зв'язку з незаконною відсутністю на військовій службі, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, визнав.
У судовому засіданні прокурор Артимович О.В. вважав, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст.172-15 КУпАП, відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, та тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 55 від 23.09.2025, копією витягу з ЄРДР № 62025100130004122 від 16.07.2025, копіями первинних документів кадрового обліку, копіями складених донесень Київського інституту Національної гвардії України № 85/19/1-1041 від 14.07.2025 та № 85/19/1-1042 від 15.07.2025, копією постанови про закриття кримінального провадження від 13.08.2025, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 23.09.2025 та поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали провадження містять достатню кількість належних і допустимих доказів, які в своїй сукупності дають підстави вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому у вину.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, вважаю за можливе обрати вид адміністративного стягнення - штраф.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З урахуванням викладеного, із ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч. 2
ст. 172-15 та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12
ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ