Справа № 369/10775/24
Провадження № 2/369/2691/25
04.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/10775/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Комплект" про стягнення пені, -
У червні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Усачук Олексій Іванович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» про стягнення пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Буд-Комплект» було укладено Договір №2305/23-1 на виконання робіт.
Відповідно до п. 1.1. Договору, за завданням Замовника Підрядник зобов'язується виконати та здати йому в установлений Договором строк закінчені будівельні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, прийняти від Підрядника роботи/об'єкт та оплатити їх.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що під роботами, вказаними у п. 1.1. Договору, маються на увазі поставка матеріалів згідно зі специфікацією та роботи по заміні магістрального трубопроводу (цокольний поверх) холодного водопостачання готелю (лежаки) на об'єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_1 . При виконанні робіт Підрядник зобов'язується забезпечити виконання робіт у відповідності з будівельними нормами та правилами. Підрядник зобов'язується здати фактично виконані роботи у відповідності з Договором Замовнику по акту прийняття виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт, які доручаються Підряднику по Договору на основі кошторису, який є невід'ємною частиною Договору складає: 1 434 000 грн.
23 травня 2023 року Замовником було оплачено суму авансового платежу на підставі п. 4.3. Договору, Підрядник був зобов'язаний згідно з строками передбаченими п. 1.4. Договору здійснити поставку матеріалів протягом 45 календарних днів (до 06 липня 2023 року), а також виконати роботи протягом 30 календарних днів (до 05 серпня 2023 року).
Однак, як зазначає Позивач, Підрядник фактично не виконував свої зобов'язання за Договором від 23 травня 2023 року, та значною мірою прострочив вищевказані строки. Підрядник прострочив свої зобов'язання за Договором від 23 травня 2023 року на 242 дні.
На виконання умов Договору 2305/23-1 на адресу Відповідача була скеровано Претензія від 22 квітня 2024 року про стягнення пені за порушення Підрядником умов Договорів. Вказана претензія була отримана відповідачем, однак залишена без відповіді та задоволення.
Крім того, 09 лютого 2022 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №09-02/2022 на виконання робіт.
Відповідно до п. 1.1. Договору, за завданням Замовника Підрядник зобов'язується виконати та здати йому в установлений Договором строк закінчені будівельні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від Підрядника роботи/об?єкт та оплатити їх.
Згідно з положеннями п. 1.4. Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи, вказані в п. 1.1. даного Договору у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації протягом 10 (п'ятнадцяти) робочих днів.
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт, які доручаються Підряднику по Договору на основі кошторису, який є невід'ємною частиною Договору і складає: 19 300 грн. 00 коп.
Оскільки 09 лютого 2022 року Замовником було оплачено суму авансового платежу на підставі п. 4.3. Договору від 09 лютого 2022 року, Підрядник був зобов'язаний згідно з строками передбаченими п. 1.4. Договору виконати весь комплекс робіт до 03 березня 2022 року.
У випадку порушення термінів виконання робіт, передбачених п. 1.4. Договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 2% від загальної суми Договору за кожен день порушення строків виконання та здачі робіт (п. 4.5. Договору). Підрядник прострочив свої зобов'язання за Договором на 593 робочих дні.
На виконання умов Договору 09-02/2022 на адресу Відповідача була скеровано Претензія від 11 червня 2024 року про стягнення пені за порушення Підрядником умов Договорів. Вказана претензія була отримана відповідачем, однак залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку із наведеним, з метою захисту своїх майнових прав, позивач звертається до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» на користь ОСОБА_1 1 858 602,60 грн., з яких: пеня за Договором № 2305/23-1 на виконання робіт від 23 травня 2023 року у розмірі 1 735 140 грн., пеня за Договором № 09-02/2022 на виконання робіт від 09 лютого 2022 року у розмірі 123 462,60 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без їх участі, позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на дату винесення рішення суду не надано.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 23 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Буд-Комплект» було укладено Договір №2305/23-1 на виконання робіт.
Відповідно до п. 1.1. Договору від 23 травня 2023 року за завданням Замовника Підрядник зобов'язується виконати та здати йому в установлений Договором строк закінчені будівельні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від Підрядника роботи/об'єкт та оплатити їх.
Відповідно до п. 3.1. Договору від 23 травня 2023 року вартість робіт, які доручаються Підряднику по Договору на основі кошторису, який є невід'ємною частиною Договору і складає: 1 434 000 грн.
23 травня 2023 року Замовником було оплачено суму авансового платежу на підставі п. 4.3. Договору, Підрядник був зобов'язаний згідно з строками передбаченими п. 1.4. Договору від 23 травня 2023 року здійснити поставку матеріалів протягом 45 календарних днів на поставку матеріалів, а також виконати роботи протягом 30 календарних днів.
Відповідно до п. 4.5. у випадку порушення термінів виконання робіт, передбачених 1.4. Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% від загальної суми договору за кожен день порушення строків виконання та здачі робіт.
Крім того, 09 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Буд-Комплект» було укладено Договір №09-02/2022 на виконання робіт.
Відповідно до п. 1.1. Договору від 09 лютого 2022 року за завданням Замовника Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк закінчені будівельні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від Підрядника роботи/об?єкт та оплатити їх.
Згідно з положеннями п. 1.4. Договору від 09 лютого 2022 року Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи, вказані в п.1.1. даного договору у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації протягом 10 (п'ятнадцяти) робочих днів.
Відповідно до п. 3.1. Договору від 09 лютого 2022 року вартість робіт, які доручаються Підряднику по Договору на основі кошторису, який є невід'ємною частиною Договору і складає: 19 300 грн. 00 коп.
Оскільки 09 лютого 2022 року Замовником було оплачено суму авансового платежу на підставі п. 4.3. Договору від 09 лютого 2022 року, Підрядник був зобов'язаний згідно з строками передбаченими п. 1.4. Договору виконати весь комплекс робіт до 03 березня 2022 року.
У відповідності до п. 4.5. Договору, у випадку порушення термінів виконання робіт, передбачених п. 1.4. Договору від 09 лютого 2022 року Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 2% від загальної суми Договору за кожен день порушення строків виконання та здачі робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ст. 3 ЦК України зазначені загальні засади цивільного законодавства, якими є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.
Відповідно до загальних положень про зобов'язання, визначених, зокрема, у статтях 509, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості й виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 527, 530-532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 852, п. 2 ч. 1 ст. 872 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. ст. 549-551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були порушені взяті зобов'язання перед позивачем, що пов'язано із виконанням будівельних, ремонтних робіт.
Відповідачем не було надано належних, допустимих, достовірних письмових доказів, які б підтверджували факт виконання умов Договору у погоджений сторонами строк.
Відповідачем не надано суду доказів того, що Договори, які укладено між сторонами є нечинними, їх дійсність не спростована. Позову про визнання правочину недійсним (удаваним) відповідач не подавав, відповідних судових рішень щодо встановлення таких обставин суду не надано. З огляду на положення цивільного законодавства даний правочин є укладеним, нікчемним законом не визнаний.
Водночас позивачем також не доведено наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір.
Відповідно до умов Договору 2305/23-1 у випадку порушення строку виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від загальної суми договору за кожний день порушення строків виконання та здачі робіт. За вказаним договором підрядником пропущено період з 06 серпня 2023 року по 03 квітня 2024 року, тобто 242 дні.
Оскільки загальна сума Договору становить 1 434 000 грн, то пеня (0.5% від 1 434 000) становить - 7 170 грн за кожен день прострочення.
Тобто нарахована за Договором 2305/23-1 пеня складає суму у розмірі 1 735 140,00 грн.
Відповідно до умов Договору 09-02/2022 у випадку порушення термінів виконання робіт, передбачених у пункті 1.4. Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 2% від загальної вартості робіт за кожен день порушення строків виконання та здачі робіт. За вказаним договором підрядником пропущено період з 04 березня 2022 року по 12 червня 2024, тобто 593 дні.
Оскільки загальна сума Договору становить 19 300 грн, то пеня (2% від 19 300) становить - 386 грн за кожен день прострочення.
Тобто нарахована за Договором 09-02/2022 пеня складає суму у розмірі 123 462,60 грн.
Так, відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити
У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого.
Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Так, загальна сума вартості робіт за Договором 2305/23-1 становить 1 434 000 грн., нарахована за Договором 2305/23-1 пеня за період з 06 серпня 2023 року по 03 квітня 2024 року складає суму у розмірі 1 735 140,00 грн., що значно перевищує суму сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 1 155 000,00 грн.
Загальна сума вартості робіт за Договором 09-02/2022 становить 19 300 грн., нарахована за Договором 09-02/2022 пеня за період з 04 березня 2022 року по 12 червня 2024 року складає суму у розмірі 123 462,60 грн. перевищуючи більше ніж у вісім разів суму сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 14 000,00 грн..
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум пені, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, з огляду на не доведення стороною позивача розміру реальних збитків або упущеної вигоди внаслідок порушення відповідачем строків виконання договорів, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір пені за Договором 2305/23-1 до суми у розмірі 400 000,00 грн. та за Договором 09-02/2022 до суми загальної вартості робіт за цим договором у розмірі 19 300,00 грн. Зазначене відповідає висновкам ВП ВС у постанові від 18.03.2020 року у справі N 902/417/18.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення умов договору підряду.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 15 140,00 грн. на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 509, 525-527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Комплект" про стягнення пені, - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» на користь ОСОБА_1 пеню за порушення умов Договору 2305/23-1 у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» на користь ОСОБА_1 пеню за порушення умов Договору 09-02/2022 у розмірі 19 300 (дев'ятнадцять тисяч триста) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект», код ЄДРПОУ: 23574241, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 12.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА