Справа № 369/791/24
Провадження № 2/369/1523/25
08.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/791/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
У січні 2024 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 січня 2020 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №06/6771508/1046/20 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 .
19 січня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року по справі №756/1843/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , було проведено його огляд, за результатами якого складено Акт огляду від 21 січня 2021 року. На підставі рахунку ФОП « ОСОБА_3 » №КО-000041 від 30 січня 2021 року та доданої до нього ремонтної калькуляції встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 становить 20242,53 грн.
На виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «Провідна» прийняло рішення про визнання події страховим випадком, склало страховий акт №2300335987 від 03 лютого 2021 року та виплатило страхове відшкодування у розмірі 20242,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №005370 від 04 лютого 2021 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» за Полісом №102968155.
22 березня 2021 року, Позивач звернувся до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» із заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №2300335987.
14 квітня 2021 року ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» сплатило Позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 13796,80 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 21 грудня 2023 року.
Також зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 15 грудня 2023 року ПрАТ «СК «Провідна» звернувся до відповідача з листом за вих. №3477/8, однак відшкодування здійснено не було.
Таким чином, як зазначає позивач, відповідач, як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов'язана відшкодувати ПрАТ «СК «Провідна» різницю між завданою шкодою та виплатою ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» у розмірі 6445,73 грн. (20242,53 грн -13796,80 грн = 6445,73 грн.) та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 31 січня 2020 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №06/6771508/1046/20, відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 .
19 січня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
21 січня 2021 року власник пошкодженого транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_3 , звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою №335987 про настання дорожньо-транспортної пригоди. З метою визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу було проведено його огляд, за результатами якого складено Акт огляду від 21 січня 2021 року.
На підставі рахунку ФОП « ОСОБА_3 » №КО-000041 від 30 січня 2021 року та доданої до нього ремонтної калькуляції встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 20?242,53 грн.
03 лютого 2021 року ПрАТ «СК «Провідна» прийняло рішення про визнання події страховим випадком, склало страховий акт №2300335987 та виплатило страхове відшкодування у розмірі 20242,53 грн, що підтверджується платіжним дорученням №005370 від 04 лютого 2021 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» за Полісом №102968155 від 18 березня 2020 року.
22 березня 2021 року, Позивач звернувся до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» із заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №2300335987. 14 квітня 2021 року ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» сплатило Позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 13796,80 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 21 грудня 2023 року.
У відповідь на запит про надання роз'яснення щодо суми виплати страхового відшкодування від ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» було отримано лист, у якому зазначено, що страхове відшкодування у розмірі 13796,80 грн. було здійснено з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі - 46,50%.
З метою досудового врегулювання спору 15 грудня 2023 року ПрАТ «СК «Провідна» (вих. №2300335987) направило ОСОБА_1 досудове повідомлення, проте воно залишилося без реагування.
Як вбачається з матеріалів справи, відшкодування здійснено не було. Доказів на спростування вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи не надано.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування»).
Згідно з приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Учасники справи згідно з її матеріалами мають зобов'язання: договірне зобов'язання між позивачем і потерпілим - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов'язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.
Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Провідна» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що сталася 19 січня 2021 року о 18 год. 26 хв. у м. Києві по проспекту Оболонському, 14-В.
На цій підставі позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.
Відповідач на час розгляду справи відзив по справі та докази на підтвердження своїх заперечень не надав, не заявив клопотань про витребування доказів у разі складнощів в їх отриманні, не повідомив про причини неможливості подати такі докази. А відтак фактично не заперечував проти фактичних обставин справи.
Отже ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, вимоги ПрАТ «СК «Провідна» суд вважає обґрунтованими і доведеними.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 979, 993, 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" відшкодування у розмірі 6445 (шість тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «ПРОВІДНА», код ЄДРПОУ: 23510137, адреса: 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА