Справа № 366/2992/25
Провадження № 2/366/1020/25
про витребування доказів
та поновлення процесуального строку
10.12.2025 с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Слободян Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техресурс» про розірвання договору оренди землі,
І. Вимоги позову та історія справи
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), через свого представника, адвоката Мінгалєєву Н.М. звернулась в суд з позовом, у якому просить:
розірвати Договір оренди землі від 05.07.2018 б/н кадастровий номер 3222084200:03:011:0015, площею - 3,0849 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Розважівської сільської ради Вишгородського району Київської області, номер запису про інше речове право: 27629732, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1588179132220 та витребувати земельну ділянку площею 3,0849 га, кадастровий номер 3222084200:03:011:0015, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Розважівської сільської ради Вишгородського району Київської області, із чужого незаконного володіння.
скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0849 га, кадастровий номер 3222084200:03:011:0015, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Розважівської сільської ради Вишгородського району Київської області, номер запису про інше речове право: 27629732, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1588179132220.
22.09.2025 у справі відкрито провадження за правилами письмового провадження.
Під час розгляду справи сторони не порушували перед судом клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та про перехід до розгляду в порядку загального позовного провадження.
08.10.2025 від представника Відповідача, ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ», адвоката Приходька І.С. до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Одним з доводів на відмову в позові представник відповідача послався на те, що ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» відступило права орендаря ТОВ «Техресурс», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому, правонаступником всіх прав орендаря ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» є ТОВ «Техресурс».
До відзиву представник Відповідача долучив довідку про виплату орендної плати Позивачу, згідно з якою остання виплата орендної плати від ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» Позивачу мала місце 22.10.2021 (а.с. 68)
Того ж дня від Третьої особи, ТОВ «Техресурс» до суду надійшли аналогічні за змістом пояснення щодо відступлення ним від ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» прав і обов'язків орендаря земельної ділянки, що належить Позивачу.
26.11.2025 від представника Позивача, адвоката Мінгалєєвої Н.М. до суду надійшла відповідь на відзив, яка в собі містить клопотання про поновлення строку на подання такої відповіді.
Одночасно з направленням до суду, представник Позивача надіслала копію відповіді на відзив іншим учасникам справи.
Заперечень щодо клопотання про поновлення строку від Відповідача та Третьої особи до суду не надходило.
ІІ. Оцінка суду
Враховуючи викладені обставини, суду належить вирішити питання щодо:
1. поновлення представнику Позивача строку для подання відповіді на відзив.
2. вирішити питання щодо можливості витребування доказів з власної ініціативи для встановлення всіх обставин справи, з метою ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення.
2.1. щодо поновлення процесуального строку.
В ухвалі суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі суд встановив такі строки для подання учасниками заяв по суті справи:
Відповідачу - 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі;
Позивачу - 5 днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив;
Відзив на позов надійшов до суду через систему «Електронний суд» 08.10.2025, при цьому, згідно з доданою до відзиву квитанцією № 4700539, копія відзиву отримана представником Позивача 07.10.2025.
Відповідь на відзив надійшла до суду через систему «Електронний суд» 26.11.2025, копія якого надіслана Відповідачу 26.11.2025, що підтверджується доданою до відповіді на відзив квитанцією № 5184574.
Ця відповідь в собі також містила клопотання про поновлення строку для її подання до суду.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення процесуального строку для відповіді на відзив, представник Позивача посилається на те, що з у зв'язку з масованими ракетними обстрілами України, які призвели до відсутності та тривалого відключення електроенергії, що є загальновідомим фактом та не потребує доказуванню, а саме, масовані ракетні обстріли Київської області, де мешкає та веде адвокатську діяльність представник позивача, адвокат Мінгалєєва Н.М. отримано Відзиви відповідача та третьої особи, на стороні відповідача із значним запізненням. Таким чином зазначені вище поважні причини, які не залежать від представника позивача, слугували причинами пропуску представником позивача надати Відповідь на відзив.
З огляду на викладені обставини та доводи представника Позивача, суд приходить до такого.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Загальновідомими і такими, що не підлягають доказуванню є такі обставини.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 днів.
18.04.2022 строк дії воєнного стану продовжено до 24.08.2022 року Указом Президента України, який затверджено Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
В подальшому Указами Президента України воєнний стан знову продовжений, на час розгляду справи не скасований та не відмінений;
Збройна агресія зс рф супроводжується постійними та систематичними обстрілами об'єктів енергетичної інфраструктури України, внаслідок чого: громадяни вимушені переривати виконувану ними роботу для прямування до укриття, з метою забезпечення безпеки свого життя та здоров'я; відбуваються постійні вимкнення електропостачання у споживачів, які хоча й мають графіки вимкнень електропостачання, однак в силу ворожих обстрілів такі графіки здебільшого не відповідають реальним електрозабезпеченням.
Суд враховує місце надання адвокатських послуг представника Позивача, спосіб подання заяв по суті справи через систему «Електронний суд» і обов'язок такого способу комунікації між судом та іншими учасниками справи відповідно до положень ч.ч. 6 та 7 ст. 14 ЦПК України, який беззаперечно потребує наявності електропостачання, дійсні умови воєнного стану та систематичні обстріли зс рф території України і відповідні наслідки, відсутність заперечень інших учасників справи щодо поновлення строку для подання відповіді на відзив та приходить до висновку, пропущений проміжок часу подання відповіді на відзив та приходить до висновку про поважність зазначених представником Позивача причин несвоєчасного подання заяви по суті справи.
Такі обставини в сукупності ускладнюють вчинення учасниками справи процесуальних дій, не залежать від їх волі та намірів, вони виникли під час розгляду справи та є такими, що не підлягають окремому доказуванню, оскільки є загальновідомими.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про поновлення представнику Позивача строку для подання відповіді на відзив.
2.2. щодо витребування доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України).
В положеннях ЦПК України передбачається низка випадків, коли суд може з власної ініціативи збирати докази (ч. 7 ст. 81, ч. 7 ст. 85, ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100, ст. 103, ч. 2 ст. 456 тощо).
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Одним з обов'язків учасників справи є обов'язок подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Положення ст. 43 ЦПК України регулюють публічно-правові засади цивільного судочинства та спрямовані на забезпечення добросовісності процесуальної поведінки учасників справи в умовах змагальної моделі судочинства, виходячи із принципу пропорційності, що покликаний забезпечити баланс приватних та публічних інтересів під час відправлення правосуддя у цивільних справах.
Відтак, положення щодо можливості збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства.
Встановлена законодавцем можливість витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства.
Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Звертаючись в суд з позовом, Позивач просила розірвати договір оренди землі, укладений між нею та ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ», у зв'язку з тим, що останнє систематично не сплачує орендну плату, обумовлену Договором.
Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» та ТОВ «Техресурс» зазначають, що право оренди перейшло до останнього як до правонаступника у відповідності до положень ч. 5 ст. 93 ЗК України, яка передбачає можливість передачі права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення орендарем (користувачем) без погодження такої передачі з власником (тобто Позивачем).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.08.2025, право оренди належної Позивачу земельної ділянки перейшло від ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» до ТОВ «Техресурс» на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 23, виданий 15.04.2025.
Підставою внесення запису в реєстр є Рішення Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Хабібуліної Катерини Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42691621 від 23.08.2018.
Для державної реєстрації подані такі документи:
договір оренди землі б/н від 05.07.2018;
договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 23, виданий 15.04.2025 (а.с. 25).
Відповідно до ч. 5 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
Отже, ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» відчужило право оренди належної Позивачу земельної ділянки ТОВ «Техресурс» в порядку ст. 93 ЗК України без погодження такого відчуження з Позивачем.
Тому, копія договору відчуження не могла перебувати у Позивача, а відтак і не могла бути подана нею до суду.
У свою чергу, ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» та ТОВ «Техресурс» мають у своєму розпорядженні копії такого договору, однак, заперечуючи проти позовних вимог не надають його до суду.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав про те, що Відповідач та Третя особа недобросовісно здійснюють своє право на висловлення позиції проти задоволення позову та приховують доказ, який має істотне значення для правильного вирішення справи з таких підстав.
Згаданими положеннями ч. 5 ст. 93 ЗК України передбачено, що відчуження користувачем земельної ділянки права оренди відбувається на основі письмового договору.
Частиною 9 цієї статті визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 8-3 Закону України «Про оренди землі» особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право передати таку земельну ділянку в оренду. Така особа залишається відповідальною перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов'язань за договором емфітевзису.
Умови договору оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, мають обмежуватися умовами договору емфітевзису та не суперечити йому.
Вимоги до договору оренди земельної ділянки викладені в ст. 15 цього Закону.
Зокрема, Істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Отже, законодавство окрім обов'язкових умов договору надає користувачам земельної ділянки право встановлювати в договорі інші умови.
Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передача належної Позивачу земельної ділянки відбувалась не лише на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, а й на підставі первісного Договору оренди землі, укладеного між Позивачем та ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ».
Тому, посадові особи ТОВ «Техресурс» були обізнані про наявність у ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» зобов'язань за договором оренди перед Позивачем та відповідно могли встановити інші умови договору купівлі-продажу прав оренди, зокрема застереження щодо виконання ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» зобов'язань за умовами договору та порядок вирішення у зв'язку з цим спорів.
З огляду на викладене та з метою повного з'ясування обставин спірних правовідносин, Відповідач та Третя особа могли на обґрунтування своїх заперечень надати наявну в них копію укладеного між ними договору купівлі-продажу майнових прав, зміст якого має значення для правильного вирішення справи, однак такого не вчинили, посилаючись лише на інформацію з Реєстру речових прав, що ставить під сумнів добросовісність реалізації ними своїх прав та приховування доказів.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність витребування договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між Відповідачем та Третьою особою 15.04.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема:
право користування (сервітут);
право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі (п. 8 ч. 1 ст. 2 цього Закону)
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 та 6 ст. 17 цього Закону, реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формах після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження і зберігається протягом всього часу існування об'єкта.
Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.
Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.
Порядок формування та зберігання реєстраційних справ визначається Міністерством юстиції України.
Витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом МЮ України від 18.11.2016 за № 3267/5, реєстраційна справа в паперовій формі формується державним реєстратором, яким здійснено зазначені дії, після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та внесення до нього відповідних відомостей.
Згідно з п. 1 та 2 розділу ІІІ цього Порядку, організація зберігання реєстраційних справ покладається на керівника суб'єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.
Забезпечення зберігання реєстраційних справ здійснюється посадовою особою із зберігання реєстраційних справ.
Оскільки державна реєстрація права оренди належної Позивачу земельної ділянки вчинена на підставі рішення Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Хабібуліної Катерини Василівни, для чого подано, крім іншого, договір купівлі-продажу майнових прав від 15.04.2025, укладений між ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» та ТОВ «Техресурс», суд приходить до висновку про витребування від зазначеної філії належним чином завірені копії документів, на підставі яких внесено запис про інше речове право за № 27629732.
Такий спосіб витребування доказів не буде надмірно обтяжливим для Державного реєстратора та буде достатнім для ознайомлення суду зі змістом укладеного правочину.
Відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 83, 84, 120, 126, 127, 247, 260 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мінгалєєвої Надії Мансурівни про поновлення строку для подання відповіді на відзив задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску адвокатом Мінгалєєвою Надією Мансурівною строку для подання відповіді на відзив та поновити такий строк, прийнявши подану відповідь на відзив.
Витребувати від Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (42140, Сумська область, Недригайлівський район, с. Коровинці, вул. Київська, 41. Код ЄДРПОУ: 42022037) належним чином завірені копії документів, на підставі яких державним реєстратором Хабібуліною Катериною Василівною внесено запис про інше речове право № 27629732 про право оренди ТОВ «Техресурс» (код ЄДРПОУ: 24650576) земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:03:011:0015 (Орендодавець ОСОБА_1 ), а саме копії:
Договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 23, виданий 15.04.2025, видавник: Сторони Договору.
Роз'яснити посадовим особам Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, що витребувані докази повинні бути надані суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі неможливості подати до суду витребувані докази або неможливості їх подати у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Попередити посадових осіб Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, що у разі невиконання цієї ухвали в частині витребування доказів (неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин), настають наслідки, передбачені ст.ст. 143, 144 та 148 ЦПК України.
Копію цієї ухвали надіслати для виконання в частині витребування доказів до Київської обласної філії комунального підприємтсва «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області.
Роз'яснити сторонам у справі право ознайомитись з витребуваними доказами особисто в суді або через систему «Електронний суд».
Ухвала в частині витребування доказів оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині поновлення пропущеного процесуального строку може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали (11.12.2025).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Н.П. Слободян