10.12.25 363/6756/25
10 грудня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Гречка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
10.11.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Обущак В.В. подано вказаний адміністративний позов, у якому просить визнати причину пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом поважною та поновити його, скасувати постанову винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 №2274 від 14.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладання на нього штрафу у розмірі 17000,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова №2274 від 14.09.2025 є безпідставною, незаконною і такою, що не відображає дійсних обставин справи, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки, згідно військово-облікового документу, сформованого в застосунку Резерв+ 25.11.2024,
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата проходження ВЛК 11.10.2023, дата уточнення даних 20.05.2024, дані уточнені вчасно. Позивач повістку №4039306 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14 год 00 хв. 02.07.2025 для уточнення даних, особисто не отримував, повідомлення від АТ «УКРПОШТА» про надходження рекомендованого листа за номером телефону або до абонентської поштової скриньки, не надходило. Оскаржувана постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджували б неправомірність дій Позивача, не містить жодних фактичних підтверджень належними, допустимими та достатніми доказами оповіщення Позивача, зокрема: опису вкладення; номеру поштового відправлення рекомендованого листа; документів від поштового оператора, що підтверджують вручення поштового відправлення; повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення; повідомлення з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю особи, або про відмову отримання поштового відправлення. Під час розгляду начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 матеріалів справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП України, було допущено процесуальні порушення, а саме: не виконано вимоги ст.277-2 КУпАП України щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.268 КУпАП України щодо обов'язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Зазначено, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, тому Позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 11:00 10.12.2025, про що учасників провадження повідомлено у порядку, встановленому КАС України. Крім цього, в ухвалі суду зазначено, що на підставі аналізу наданих представником позивача документи, беручи до уваги, що зі змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомився 06.11.2025, після відкриття 05.11.2025 виконавчого провадження №79521338 щодо примусового виконання постанови №2274 від 14.09.2025, при цьому, позов надіслано до суду 10.11.2025 через систему «Електронний Суд», на думку суду, відсутні підстави вважати, що адміністративний позов про скасування постанови №2274 від 14.09.2025 про адміністративне правопорушення, подано поза межами строку, встановленого
статтями 286, 289 КАС України..
27.11.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про дотримання ІНФОРМАЦІЯ_4 процедура направлення повістки позивачу та його належне оповіщення, оскільки повістку №4039306 від 19.06.2025, сформовану через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів на ім'я ОСОБА_1 про необхідність прибути о
14 годині 02.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, було надіслано на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було сформовано 19.06.2025 рекомендованим листом 0610262240609. Відповідно до довідки форми №20 про причини повернення/досилання вказана повістка яку не забрав ОСОБА_1 була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата повернення «12.07.2025» відображена на поштовому штемпелі. Враховуючи факт адміністративного правопорушення відповідачем, позивачу надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення надіслано 04.09.2025 рекомендованим листом 0730100209525. Згідно довідки форми №20 від 22.09.2025 вказане повідомлення повернулось, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». До того ж, надіслана позивачу постанова від 14.09.2025 згідно рекомендаційного листа 0730100255250 також не була отримала позивачем та проігнорована. Згідно довідки форми №20 від 07.10.2025 вказане повідомлення повернулось, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначаючи у відзиві, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства, відповідач просить відмовити у задоволенні позову
ОСОБА_1 .
У свою чергу, представником позивача - адвокатом Обущаком В.В. 01.12.2025 подано до суду, через систему «Електронний суд», відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідач грубо порушив вимоги, передбачені Порядком, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 щодо строків надсилання повістки військовозобов'язаному та його явки, оскільки, згідно із додатками, наданими відповідачем, кваліфікований електронний підпис керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 було накладено на повістку №4039306 - 19.06.2025, а згідно із трекінгом АТ «УКРПОШТА», поштове відправлення 0610262240609 було прийнято поштовим відділенням 05300 25.06.2025. Тобто із значним пропуском 48 годинного строку, передбаченого законодавством. Також відповідачем не був дотриманий термін визначення дня явки за повісткою - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку. Щодо доказів направлення повістки, представником позивача зазначено, що відповідачем надано копію опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, без підпису працівника поштового зв'язку та відбитка календарного штемпеля. Вважає, що належних доказів направлення позивачу повістки №4039306 відповідачем не надано. Також зазначає, що надані відповідачем копії документів, а саме Повідомлення про розгляд справи, без вихідної дати та номеру, довідка про повернення по причині відсутності адресата за вказаною адресою, не є доказами належного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи у встановлений процесуальний спосіб. Позивач повідомлення про розгляд справи не отримував та, відповідно, відповіді на повідомлення та заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи, а тому наполягає на задоволенні позову.
У судове засідання, призначене на 10.12.2025, учасники провадження не з'явилися, при цьому у відзиві на позов відповідачем зазначено про розгляд справи у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у відповіді на відзив представником позивача зазначено про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Таким чином, у даному випадку, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи та за наявності заяв по суті спору, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності учасників провадження, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до права, визначеного у частині першій статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 11.10.2023 солдату ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , з відповідними відмітками, зокрема щодо проходження ВЛК 11.10.2023 та визнання придатним до в/с, з повторним проходження медичної комісії - 09.10.2028 (а.с. 7).
З наданого позивачем витягу з застосунку «Резерв+» вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . 20.05.2024 ним було вчасно уточнено дані, а саме: вказаний витяг містить прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку - військовозобов'язаний, звання - солдат, ВОС та номер в реєстрі Оберіг, а також дату ВЛК - 11.10.2023 (придатний), адресу проживання:
АДРЕСА_1 , номер телефону, електронну пошту (а.с. 12).
14.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №2274, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 17000 грн. (а.с. 6-7).
Як зазначено у вказаній постанові, громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, а саме: о
14 год. 00 хв. 02.07.2025 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці № 4039306 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. Зазначаючи у постанові про обов'язок ОСОБА_1 з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, що передбачено частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також, з посиланням на положення п.41 Постанови КМ України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», враховуючи, що за відміткою працівників Укрпошти громадянин ОСОБА_1 був відсутній за своїм місцем проживання, відповідач дійшов висновку, що він вважається таким, що був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не виконав покладений на нього обов'язок. З огляду на встановлені обставини, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи шляхом направлення повідомлення через АТ «Укрпошта».
На підставі заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 від 03.11.2025, відкрито виконавче провадження №79521338 щодо примусового виконання постанови №2274, виданої 14.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 05.11.2025 старшим державним виконавцем Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Тимченко К.І. винесено постанову про арешт коштів боржника
ОСОБА_1 (а.с. 10-11, 13-14).
Як убачається із копій матеріалів, долучених представником відповідача до відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 , 19.06.2025, через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було сформовано повістку №4039306 на ім'я ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.07.2025 о 14:00 для уточнення даних (а.с. 30).
Також відповідачем надано копії: Опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0610262240609, на ім'я та поштову адресу ОСОБА_1 щодо документу - Повітка, дата документу 19.06.2025, номер документу 4039306, відправник ОСОБА_2 19.06.2025 (а.с. 31 на зв.); рекомендованого повідомлення про вручення до поштового відправлення №0610262240609; конверту із довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення №0610262240609 із відміткою поштового відділення від 12.07.2025 - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 33); повідомлення ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, призначений на 14.09.2025 о 09:30 (а.с. 34); фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0730100209525 від 04.09.2025 (а.с. 35); конверту із довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення №0730100209525 із відміткою поштового відділення від 22.09.2025 - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36,37); фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0730100255250 від 19.09.2025 (а.с. 40); конверту із довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення №0730100255250 із відміткою поштового відділення від 07.10.2025 - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 41, 42)
Щодо долучених до відзиву копії повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає про неможливість встановити, коли та за яким вихідним номером було сформовано повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення і на яку адресу його надіслано, а за відсутності листків опису вкладення до поштових відправлень: №0730100209525 від 04.09.2025, №0730100255250 від 19.09.2025, не є можливим встановити які саме документи адресували ОСОБА_1 .
При цьому, якщо взяти до уваги аргументи відповідача, викладені у відзиві, що поштове відправлення за №0730100209525 від 04.09.2025, це є повідомлення, надіслане ОСОБА_1 про виклик для розгляду справи про адміністративне правопорушення, що було призначено на 14.09.2025, як і зазначає сам представник відповідача воно повернулося відправнику без вручення адресату 22.09.2025, тобто після постановлення відповідачем оскаржуваної постанови №2274. А тому твердження у постанові, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи шляхом направлення повідомлення через АТ «Укрпошта», не відповідає дійсності.
Отже, аргументи представника відповідача, викладені у відзиві, про надсилання ОСОБА_1 повідомлення про розгляд адміністративної справи, призначений на 14.09.2025, та копії постанови від 14.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності, не підтверджено належними, достовірними та достатніми доказами, як те встановлено статтями 73, 75,76 КАС України.
Щодо посилань представника позивача у відповіді на відзив на положення пунктів 59,61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, та пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211, щодо заповнення опису вкладення, суд зазначає, що вказані положення ним застосовані у редакції, яка втратила чинність станом на час виникнення спірних правовідносин. А доказів того, що поштове відправлення 0610262240609 було прийнято поштовим відділенням 05300 25.06.2025, до відповіді на відзив не додано.
Так, позивач, не погоджуючись із постановою №2274 від 14.09.2025 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вказує на порушення, допущені відповідачем під час здійснення відправлення повістки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом, вказуючи, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних не отримував та не міг з'явитися до відповідача 02.07.2025 з незалежних від нього причин, а також, що його не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що порушило його права.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Так, згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
А частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушено у період особливого стану.
За змістом постанови №2274 від 14.09.2025 ОСОБА_1 інкриміновано порушення частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку, зокрема, уточнення даних та з'явлення за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у конкретно визначених випадках.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушення якої інкриміновано позивачу оскаржуваною ним постановою, громадяни зобов'язані, зокрема:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Крім цього, вказаною статтею Закону встановлено, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560).
Згідно із пунктом 22 Порядку № 560, резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Згідно із пунктом 28 Порядку № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1)
Пунктами 29, 30, 30-1, 30-2, 30-3, 31, 34 Порядку № 560 встановлено вимоги до змісту та форми повістки, порядок її надсилання, в тому числі, засобами поштового зв'язку, та вручення.
Так, пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Суд звертає увагу, що Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
У пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Відповідно до пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Проаналізувавши матеріали судової справи та зміст оскаржуваної позивачем постанови №2274, судом встановлено, що відповідачем при винесенні оскаржуваної позивачем постанови не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже наявності у його діях адміністративного правопорушення.
Крім цього, відповідачем не зазначено ані у постанові, ані у відзиві, які саме дані позивач не уточнив.
Також, варто зазначити, що правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (пункт 1 частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що держатель Реєстру:
1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;
2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»;
4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;
5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;
6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Згідно частини п'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (стаття 7 Закону № 1951-VIII).
Згідно із частинами першою та третьою статті 13 Закону № 1951-VIII, для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1951-VIII держателем реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення реєстру. Адміністратором реєстру є держатель реєстру.
З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов'язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
Як вже зазначалося вище судом, згідно з витягом із застосунку Міністерства оборони України роздруківки «Резерв+» підтверджується, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного та вчасно оновив свої військово-облікові дані, чим виконав військовий обов'язок, встановлений статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України №560 від 16.05.2024. При цьому, у матеріалах справ відсутні докази повідомлення позивача за наявним номером телефону, які містяться у додатку «Резерв+», після оновлення військово-облікових даних ОСОБА_1 .
Крім цього, суд бере до уваги доводи сторони позивача щодо порушення відповідачем прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням такого.
Так, відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною першою статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки:
«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи, про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:
«Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
З урахуванням аналізу викладених вище положень нормативних актів, з огляду на досліджені у судовому засіданні докази, судом встановлено, відсутність у матеріалах справи належних доказів надсилання та своєчасного вручення позивачу повістки з зазначенням часу і дати явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, а також доказів надсилання та вручення виклику для розгляду справи про адміністративне правопорушення та постанови №1741.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Суд зауважує, що відповідач, скориставшись правом подати відзив на адміністративний позов, не спростував доводів позивача, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
Крім цього, варто зазначити, що відповідно до частин першої та другої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із частиною дев'ятою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Судом встановлено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП, та інкримінованого ОСОБА_1 , є 02.07.2025, згідно повідомлення, розгляд справи був призначений на 14.09.2025 та справу розглянуто відповідачем без отримання доказів про належне повідомлення особи про день, час та місце розгляду адміністративної справи, що свідчить про не дотриманням відповідачем вимог КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і їх задоволення, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, згідно вимог пункту 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушенн - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №2274 від 14.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя О.П.Лукач