Провадження № 2/359/3123/2025
Справа № 359/7059/24
Іменем України
28 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
за участі секретаря судового засідання - Шуст А.В.,
представника позивача - Шелудько Л.Г.,
представника відповідача - Кузьменко В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про поділ житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами « АДРЕСА_1 ,встановлення порядку користування земельною ділянкою , на якій він розташованим та стягнення з відповідача ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 80000 грн., 3% річних в сумі 7200 грн. та інфляційні втрати в сумі 28620 грн.(а.с.2-10).
За змістом поданих заперечень від 28.08.2025 відповідач ОСОБА_2 просив закрити провадження по справі в частині позовних вимог про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою (а.с.53-54).
Судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача для зміни позовних вимог.
21.10.2025 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шелудько Л.Г. було подано заяву про зміну предмета позову, за змістом якої позивач уточнила позовні вимога та просить припинити спільну часткову власність, виділити в натурі та визнати за позивача право власності на виділену частину будинку по АДРЕСА_1 , з відповідною частиною господарських будівель, а також встановити порядок користування земельною ділянкою та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 80000 грн., 3% річних в сумі 7200 грн. та інфляційні втрати в сумі 28620 грн..
У підготовчому засідання представник позивача Шелудько Л.Г. просила прийняти подану заяву про зміну предмета позову.
Представник відповідача Кузьменко В.О. проти прийняття заяви про зміну предмету позову заперечував, вважав, що такі позовні вимоги не можуть бути предметом повторно судового розгляду, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ домоволодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою
.
Заслухавши пояснення та думку представників сторін, дослідивши подану заяву про зміну предмету позову, ознайомившись з наявними матеріалами цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;.
Встановлено, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебувала цивільна справа №359/8059/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, визнання права власності на частку житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на частку житлового будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 30 січня 2024 року (а.с.56-59) було відмовлено у задоволенні як первісного та і зустрічного позову.
За змістом вказаного рішення встановлено, що наприкінці серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, відповідно до якого просила: поділити житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши їй в натурі та визнавши за нею право власності на цілу відокремлену частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що включає: веранду 1-1 площею 12,5 кв.м., кухню 1-2 площею 6,4 кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 13,8 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 11,4 кв.м., тамбур 1-І площею 2,5 кв.м., всього загальною площею 46,6 кв.м. та житловою площею 25,2 кв.м., а також з господарських будівель і споруд: сарай літера «Б», убиральня літера «В», гараж літера «Ж», погріб літера «З», погріб літера «Л», колодязь літера «К», огорожа №4. Крім цього, також просила встановити порядок користування земельною ділянкою згідно абрису земельної ділянки та кадастрового плану.
У лютому 2022 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов, за змістом якого просив поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: : АДРЕСА_1 , наступним чином: виділити йому наступні приміщення: частину житлової кімнати 1-3 площею 7,6 кв.м., житлову кімнату 2-2 площею 17,5 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,7 кв.м., веранду 2-І площею 3,1 кв.м., коридор 2-1 площею 18,0 кв.м., ванну кімнату 2-4 площею 4,4 кв.м., кухню 2-5 площею 18,4 кв.м., житлову кімнату 2-6 площею 26,5 кв.м., а всього загальною площею 97,6 кв.м. та житловою площею 53,7 кв.м., а також з господарських будівель і споруд: частину сараю літера «Б», колодязь питний «Н», убиральню «М», вигрібну яму «Р», частину огорожі. При цьому, виділити ОСОБА_1 наступні приміщення: тамбур 1-І площею 2,5 кв.м., веранду 1-1 площею 12,5 кв.м., кухню 1-2 площею 6,4 кв.м., частину кімнати 1-3 площею 5,9 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 11,4 кв.м., а всього загальною площею 38,1 кв.м. та житловою площею 17,3 кв.м., а також з господарських будівель і споруд: частину сараю літера «Б», убиральню літера «В», гараж літера «Ж», погріб літери «З» і «Л», колодязь «К», частину огорожі. А також просив встановити порядок користування відповідними частинами земельної ділянки, яка призначена для обслуговування розміщеного на ній житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вказаній адресі.
За змістом вказаного рішення було встановлено, що ОСОБА_2 користується приміщеннями житлового будинку загальна площа яких перевищує розмір його частки в житловому будинку та становить 51,2 кв.м. (144,2-46,4 = 97,8 : 2=48,9). Тоді як позивач користується приміщеннями загальна площа яких є меншою ніж її частка та складає 46,6 кв.м.
Суд вважав, що у такому випадку поділ житлового будинку може бути здійснений виключно з покладенням обов'язку на ОСОБА_2 відшкодувати позивачу грошову компенсацію за відхилення її частки в житловому будинку.
А також суд вважав, що визначення розміру відповідної компенсації потребує спеціальних знань та потребує проведення судової будівельно-технічної експертизи. В той час як в ході розгляду цивільної справи ані представник позивача ОСОБА_3 , ані представник відповідача ОСОБА_4 відповідним процесуальним правом не скористалися та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не заявили.
Крім цього, всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України, ані представником позивача ОСОБА_3 , ані представником відповідача ОСОБА_4 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що згідно запропонованих як позивачем за первісним позовом, так і відповідачем за зустрічним позовом, варіантів поділу спірного нерухомого майна кожному з співвласників буде виділено ізольоване приміщення, обладнане окремими входом та системами життєзабезпечення, в тому числі водопостачання, водовідведення, опалення тощо. Зазначене у повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №583/2924/20 (провадження №61-9357св22)
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважав, що відсутні підстави для поділу в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, суд вказав, що вимога встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розміщений спірний житловий будинок, є похідною від вимоги про поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Суд вважав, що з цієї підстави в задоволенні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка розташовується в АДРЕСА_1 , також належить відмовити.
Сторонами зазначене рішення Бориспільського міськрайонного суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
В цьому зв'язку суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.ч.3,4 цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом із з цим відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Також суд звертає увагу на положення ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України с уд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже позивач і відповідач вже реалізували своє право на звернення до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав в межах вказаної цивільної справи №359/8059/21, і, не зважаючи на те, що суд вважав необхідним призначення судової будівельно-технічної експертизи, не заявили відповідного клопотання та не довели заявлених позовних вимог, а тому в силу вищенаведених вимог ст.12 ЦПК України несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням таких процесуальних дій.
З огляду на викладене, та обставина, що сторони вже зверталися до суду з аналогічним позовом про поділ спільного житлового будинку та господарських споруд в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, та є таке, що набрало законної сили рішення суду про відмову у задоволенні позову, подана заява про зміну предмету позову не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, а провадження у справі підлягає закриттю в частині зазначених вимог.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2, ч.3 ст.44, п.3 ч.1 ст. 255, ст.ст.259-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву про зміну предмету позову від 21.10.2025 подану представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Шелудько Людмилою Григорівною - повернути без розгляду.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкоюв частині позовних вимог про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день виготовлення її повного тексту , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2025.
Суддя І.В.Муранова-Лесів