Справа № 544/413/25
Провадження № 6/357/224/25
іменем України
11 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Кича М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
В листопаді 2025 року уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Павленко Сергій Валерійович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначив, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 544/413/25 за заявою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу. 18.03.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ по справі № 544/413/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу станом на 30.11.2024 р. у розмірі 7649,58 грн.
Повідомляють, що під час написання заяви про видачу судового наказу було допущено помилку. Представник заявника у заяві просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожитий газ по особовому рахунку НОМЕР_1 та адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою відкрито два особових рахунки, за особовим рахунком що дійсно належить ОСОБА_1 заборгованісь відсутня, тому її обов'язок виконати судовий наказ відсутній.
Просив прийняти заяву до розгляду та визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ по цивільній справі № 544/413/25.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2025 головуючим суддею визначений суддя Орєхов О.І.
Згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляд/у судді, заява разом з матеріалами цивільної справи № 544/413/25 провадження 2-н/357/73 отримана суддею для розгляду 01.12.2025 .
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Судове засідання у справі було призначено на 11 грудня 2025 року о 08 год. 30 хв.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. Заяви чи клопотання до суду не надходили.
Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи та здійснення розгляду вищевказаної заяви без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про виправлення описки у виконавчому листі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали цивільної справи № 544/413/25 провадження 2-н/357/738/25, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 7 649,58 грн та судового збору в сумі 302,80 грн.
18 березня 2025 року судом в порядку наказного провадження було винесено судовий наказ по цивільній справі № 544/413/25 провадження № 2-н/357/738/25, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серія НОМЕР_3 , виданий 25.07.2011 Пирятинським РВ УМВС в Полтавській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , та адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452) на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк» міста Києва, МФО 300465, заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 7 649,58 грн, за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 та судовий збір в розмірі 302,80 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 40121452.
Судовий наказ набрав законної сили 28 квітня 2025 року.
Згідно положень ч. 1. 3 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1,3 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За загальним правилом, рішення суду виконують після набрання ним законної сили.
Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
У пункті 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виконання судових рішень це підсумковий етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї визнано Україною як учасницею цієї Конвенції, вказує на те, що в розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для цього загалом містить ч.2 ст.432 ЦПК, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа , якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього документа до виконання тощо. При цьому, словосполучення "або з інших причин" стосується саме відсутності (припинення) обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є наявні обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, підставою для звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з боку заявника є те, що у боржника з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній борг перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» за спожитий газ по особовому рахунку НОМЕР_1 та адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за вказаною адресою відкрито два особових рахунки і за особовим рахунком, що дійсно належить ОСОБА_1 заборгованісь відсутня, а заява про видачу судового наказу була подана помилково.
З огляду на викладене, наведені представником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» - адвокатом Павленко С.В. обставини підпадають під перелічені в цивільно-процесуальному законі підстави про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи встановлені в судовому засіданні та надані заявником докази, суд вважає, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 18, 173, 260, 261, 353, 431, 432, 446 ЦПК України
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року по справі № 544/413/25 провадження 2-н/357/738/25 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серія НОМЕР_3 , виданий 25.07.2011 Пирятинським РВ УМВС в Полтавській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , та адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452) на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк» міста Києва, МФО 300465, заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 7 649,58 грн, за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 та судового збору в розмірі 302,80 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 40121452 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 11 грудня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов