вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/620/25
Справа № 356/1166/25
10.12.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, пені, 3% річних та інфляційних втрат
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 головуючим суддею по вказаній судовій справі № 356/1166/25 визначено суддю Капшученко І. О.
10.12.2025 суддею Капшученко І. О. заявлено самовідвід, обґрунтований тим, предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування в порядку регресу за шкоду, заподіяну смертю громадянки ОСОБА_2 , яка настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з його вини 25.08.2020 за участю забезпеченого транспортного засобу CHEVROLET Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, що було виплачене страховиком ТДВ «Страхова група «Оберіг» на користь батьків померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Разом з тим, в провадженні судді Капшученко І. О. перебувало кримінальне провадження № 1-кп/356/43/21, справа № 356/610/20, внесене 25.08.2020 до ЄРДР за № 12020110000000909, по факту вказаного вище ДТП, що мала місце 25.08.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
16.11.2021 в даному кримінальному провадженні суддею Капшученко І. О. винесено вирок, що набрав законної сили 02.02.2022, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Окрім того, в провадженні Березанського міського суду Київської області перебувала цивільна справа № 356/58/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 головуючим суддею по вказаній судовій справі № 356/58/21 визначено суддю Капшученко І. О.
Предметом позову у справі № 356/58/21 є стягнення з ТДВ «Страхова група «Оберіг» як страховика на користь батьків померлої - позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 25.08.2020 в м. Березань Київської області за участю забезпеченого транспортного засобу CHEVROLET Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29.11.2021 заяву судді Капшученко І. О. про самовідвід у цивільній справі у справі № 356/58/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування - задоволено. У мотивувальній частині ухвали суду від 29.11.2021 зазначено, що предметом позову у справі № 356/58/21 є відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування внаслідок ДТП, що передбачає з'ясування обставин та правову оцінку правовідносин, що були предметом судового розгляду судді Капшученко І. О. в кримінальному провадженні, внесеному 25.08.2020 до ЄРДР за № 12020110000000909, по факту вказаного вище ДТП, що мала місце 25.08.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та щодо яких суддею Капшученко І. О. вже висловлено правову позицію, що у свою чергу, може створити в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді даної справи, поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий розгляд справи стосовно неї незалежним та безстороннім судом.
Виходячи з аналізу вказаного вище, предмети спору в даних справах взаємопов'язані, а правовідносини щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, що є предметом даного судового розгляду в справі № 356/1166/25, безпосередньо виникли з правовідносин, що були предметом розгляду в справі № 356/58/21, від розгляду якої суддя Капшученко І. О. відведена із зазначених вище підстав.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції, поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Отже, розгляд даної цивільної справи передбачає з'ясування обставин та правову оцінку правовідносин, дотичних до тих, що вже були предметом розгляду судді Капшученко І. О. та щодо яких суддею Капшученко І. О. висловлено позицію, що може викликати в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ'єктивності та упередженості головуючого судді при розгляді даної справи, а відтак - в майбутньому стати причиною сумнівів в справедливості та законності судового рішення та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий розгляд справи стосовно неї незалежним та безстороннім судом.
З огляду на викладене, вважає за неможливе брати участь у розгляді даної цивільної справи з метою уникнення створення об'єктивних підстав вважати про можливу наявність певної особистої заінтересованості або упередженості судді, а також сумнівів в можливості ухвалення суддею об'єктивного та справедливого судового рішення у справі, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заявляє самовідвід.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про самовідвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про його обґрунтованість.
Так, право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п. 53) правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
В рішеннях по справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» ЄСПЛ зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).
При винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Даний висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід повинен бути вмотивованим та заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Проаналізувавши вказані вище обставини в їх сукупності, розгляд суддею Капшученко І. О. цивільної справи, предметом якої є правовідносини щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, передбачає з'ясування обставин та правову оцінку правовідносин, дотичних до тих, що були предметом у справі № 356/58/21, від розгляду якої суддя Капшученко І. О. відведена із зазначених вище підстав, може створити в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді даного позову.
Враховуючи вказане, доводи, наведені в заяві про самовідвід, є обґрунтованими, тому з метою уникнення створення об'єктивних підстав вважати про можливу наявність упередженості судді стосовно однієї із сторін по справі, сумнівів в можливості ухвалення суддею об'єктивного та справедливого рішення у справі, заяву про самовідвід слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву судді Капшученко Ірини Олексіївни про самовідвід у цивільній справі - задовольнити.
Відвести суддю Капшученко Ірину Олексіївну від розгляду цивільної справи № 356/1166/25 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Справу № 356/1166/25, провадження № 2/356/620/25 передати до канцелярії Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Капшученко