Справа № 354/1222/25
Провадження № 3/354/763/25
11 грудня 2025 року м. Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083953 від 21.08.2025, 21 серпня 2025 року приблизно о 19:40 АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозами фізичної розправи, чим вчинила психологічне насильство стосовно свого чоловіка, та могла завдати шкоду психологічному здоров?ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Скіць С.М. 22.09.2025 надіслав до суду клопотання про долучення додаткових доказів, які, на його думку, підтверджують наявність сімейних відносин; демонструють системність деструктивної поведінки ОСОБА_3 ; свідчать про неналежне виконання нею батьківських обов?язків; характеризують ОСОБА_2 як потерпілого, що сумлінно виконує обов?язки батька і має достатні можливості забезпечувати дітей; є необхідними для всебічної та об?єктивної оцінки ситуації судом та просив долучити їх до матеріалів справи та врахувати при ухваленні судового рішення.
21.10.2025 представник ОСОБА_4 - адвокат Михайлюк Н.М. подав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи документи, які на його думку підтверджують факти нанесення тілесних ушкоджень старшому сину ОСОБА_1 - Матвію, та просить надати оцінку всім поданим доказам у сукупності з іншими доказами при розгляді даної справи.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Скіць С.М. 09.12.2025 надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що 05.12.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досягли примирення та направили до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в їх діях складу адміністративного правопорушення.
10.12.2025 на підтвердження зазначених обставин надіслав клопотання про долучення доказів, а саме: копію клопотання Жуль Н.М. про закриття апеляційного провадження від 05.12.2025; копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення від 05.12.2025; копію заяви ОСОБА_1 про відмову від обвинувачення від 05.12.2025 у кримінальному провадженні № 12025096110000073 від 18.09.2025.
Дана заява про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного
правопорушення обґрунтована тим, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю врегульований. Претензій майнового чи немайнового характеру потерпілий до ОСОБА_1 не має. Ознак психологічного або фізичного насильства з її боку не вбачає. Подія мала побутовий характер, носила ознаки сімейного конфлікту у зв'язку з важким, в психоемоційному розумінні, розлученням та не містить складу адміністративного правопорушення.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про судове засідання були повідомлені судом належним чином про дату, час та місце розгляду матеріалів про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. 10.12.2025 адвокат Скіць С.М. подав заяву про закриття провадження у справі та просить проводити судове засідання без участі ОСОБА_2 та його представника.
Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з наступних підстав.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім?ї» насильство в сім?ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім?ї стосовно іншого члена сім?ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім?ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров?ю.
Під психологічним насильством в сім?ї слід розуміти насильство, пов?язане з дією одного члена сім?ї на психіку іншого члена сім?ї (колишнього подружжя) шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров?ю.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Об?єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров?ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об?єктивних причин, але й від суб?єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов?язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов?язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Нормами ст. 278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов?язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи.
Приписами ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, серед іншого, суть адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров?ю потерпілого.
Насильство в сім?ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров?ю потерпілому. Однак, зміст правопорушення порушення, викладене в протоколі щодо ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не містить всіх ознак об?єктивної сторони даного правопорушення, в ньому не зазначено, яка шкода завдана потерпілому, а також відсутні докази завданої шкоди потерпілому ОСОБА_2 .
Положеннями ст. 251 та ст. 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Жодних даних про погрози, переслідування, залякування, чи позбавлення матеріальних благ або житла потерпілого ОСОБА_2 чи вчинення інших дій, спрямованих на умисне вчинення домашнього насильства щодо нього, судом не встановлено.
Інакше кажучи, саме по собі вживання нецензурної лайки та погроз на адресу осіб, із числа передбачених статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров?ю потерпілого.
Відтак факт вчинення домашнього насильства не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, а наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров?ю ОСОБА_2 не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом».
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно вчинила правопорушення, яке їй інкримінується. Адже, потерпілий зазначив, що конфлікт між ними повністю врегульований. Претензій майнового чи немайнового характеру потерпілий до ОСОБА_1 не має. Ознак психологічного або фізичного насильства з її боку не вбачає. Подія мала побутовий характер, носила ознаки сімейного конфлікту у зв'язку з важким, в психоемоційному розумінні, розлученням та не містить складу адміністративного правопорушення. Інших переконливих доказів на підтвердження того, що було вчинено саме домашнє насильство стосовно потерпілого, суду не надано.
Згідно правової позиції, зазначеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2020, справа № 545/744/19, факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою саме домашнього насильства.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи викладене вище, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, оцінивши всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, внаслідок чого провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 254-257, 280, 283-285 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Оксана КОВАЛЮК