Справа № 346/5601/25
Провадження № 2/346/3063/25
11 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
30.10.2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 13.04.2021 року ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), (надалі Позичальник), уклав з АТ «Альфа Банк», (надалі - Банк), угоду про надання споживчого кредиту № 501310800 (надалі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 111 238,49 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року. Розрахунок суми до стягнення з Відповідача : загальна сума заборгованості станом на 15.09.2025 року - 111 238,49 грн., з яких 34 930,93 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29 940,36 грн. - заборгованість по відсотках, 46 367,20 грн. - заборгованість по комісії. Тому, просять стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором № 501310800, у розмірі - 111 238 грн. 49 коп., та сплачений судовий збір, у розмірі - 2422 грн. 40 коп.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 04.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 13.04.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501310800, відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, що підтверджується копією оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501310800 (а.с. 96), копією Заяви (акцепт) № 248.501310800.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с. 99), копією Графіку платежів (а.с. 96 зворотній), копією Паспорту споживчого кредиту (а.с. 97-98).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених угодою про надання споживчого кредиту № 501310800 від 13.04.2021 року, загальна сума заборгованості становить - 111 238 грн., яка складається з: 34 930 грн. 93 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 29 940 грн. 36 коп. - заборгованість по відсотках, 46 367 грн. 20 коп. - заборгованість по комісії (а.с. 94-95).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
V. Оцінка суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, вказує на те, що між ним та відповідачем укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501310800, шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501310800, та копією Заяви (акцепт) № 248.501310800.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування.
Вказана обставина підтверджується підписаною сторонами офертою на укладення угоди про надання кредиту № 501310800 (а.с. 96), та Заявою (акцепт) № 248.501310800.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с. 99).
Через невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка складається з: 34 930 грн. 93 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 29 940 грн. 36 коп. - заборгованість по відсотках.
Враховуючи, що відповідач за договором кредиту не виконує взяті на себе зобов'язання за виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього заборгованості.
Що стосується заборгованості за комісією, в розмірі - 46 367 грн. 20 коп., яка вказана в довідці-розрахунку (а.с. 94-95), то суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.
Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови кредитного договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.
Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що в задоволенні вимог про стягнення комісії слід відмовити.
VI. Судові витрати.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, в сумі 2422 грн. 20 коп.
На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», заборгованість за кредитним договором № 501310800, у розмірі - 64871 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 29 (двадцять дев'ять) копійок, та судовий збір у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Васильковський В. В.