Справа № 346/3460/25
Провадження № 2/346/2039/25
05 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.,
з участю: секретаря: Гломби А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування вимог представник позивача, директор ТзОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" Гедзь О.В., зазначила, що 10.12.2024 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання коштів у кредит №8478525, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів (з 10.12.2024 по 08.01.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.01 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 22.21 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1555,00 грн.). Вказує, що у разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 5 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Вказує, що договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 274145, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Зазначає, що кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від privatbank за згодою ОСОБА_1 , персональні дані останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори для підписання документів, а саме підпис 274145-10.12.2024 10:05:45, 156364-06.01.2025 10:23:29, 131326-13.01.2025 17:29:33, 180336-18.01.2025 14:45:42, 513137-22.01.2025 17:23:48, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Вказує, що кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8478525 від 10.12.2024 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи, так як перерахування коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Вказує, що відповідно до умов договору кредиту №8478525 від 10.12.2024 р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 1260 грн, заборгованість останнього за договором кредиту складає 22575,00 грн., зокрема: - 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 351,40 грн.- сума заборгованості за процентами; - 1223,60 грн.- сума заборгованості за комісією;- 14000,00 грн.- сума заборгованості за пенею/неустойкою; -0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Зазначає також те, що ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали Договір факторингу №24/02/25 від 24.02.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8478525 від 10.12.2024. Представник позивача тпросить суд стягнути суму заборгованості за Договором кредиту №8478525 від 10.12.2024 року, в розмірі 22575,00 гривень та судові витрати.
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав. Судом встановлено, що 10.12.2024 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання коштів у кредит №8478525, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів (з 10.12.2024 по 08.01.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.01 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 22.21 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1555,00 грн.), який підписано ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором 274145 (а.с. 23-37). Встановлено, що кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від privatbank за згодою ОСОБА_1 , персональні дані останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори для підписання документів, а саме підпис 274145-10.12.2024 10:05:45, 156364-06.01.2025 10:23:29, 131326-13.01.2025 17:29:33, 180336-18.01.2025 14:45:42, 513137-22.01.2025 17:23:48, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.56). Судом встановлено й те, що Позивач передав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи, що підтверджується довідкою від 27.05.2025 року та копією платіжної інструкції (а.с.58-59). Встановлено, що ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали Договір факторингу №24/02/25 від 24.02.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8478525 від 10.12.2024 року, а також вказане підтверджується реєстром прав вимоги №22/05/25-01 (а.с.61-68, 76-79). Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , за договором кредиту №8478525 від 10.12.2024 року не погашена, залишок заборгованості складає 22575 гривень, за період з 21.05.2025 року по 03.07.2025 року, зокрема складається з: - 7000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; - 351,4 грн.- сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами; - 1223,6 грн.- сума заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією;- 14000,00 грн.- сума заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею; -0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими та несплаченими за понадстрокове користування (а.с.9). У відповідача у АТ КБ "ПриватБанк" емітовано карту та наявна виписка по рахунку. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до положень статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України). Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Як передбачено статтею 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно частини другої статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа. Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Вказаний договір укладений шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі. Як вбачається із матеріалів справи, договір № 8478525 від 10.12.2024 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов. Таким чином, беручи до уваги, що між сторонами у справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 22575 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому позов слід задовольнити та слід стягнути з відповідача, на користь позивача, заборгованість за Договором кредиту № 8478525 від 10.12.2024 року, в розмірі 22575 грн. Крім того, відповідно до ст.141, ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок. Відповідно до ст.137 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 137,141, 263-265, 268, 247 ч.2, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в ПУМБ, код банку - 334851) суму заборгованості за Договором кредиту № 8478525 від 10.12.2024 року, в розмірі 22575 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) гривень, та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України неподані заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 10.12.2025 року.
Суддя: Махно Н. В.