Справа № 344/11711/25
Провадження № 2/344/4129/25
08 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.,
з участю секретаря Бурянна Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В позові вказано: «…26.08.2016 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зареєстровано шлюб між мною, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис в Книзі реєстрації шлюбів №1487. Від спільного проживання маємо неповнолітнього сина - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між нами розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.05.2024 року, у справі №344/1780/25. Неповнолітній син зареєстрований і проживає зі мною, що підтверджується відповідним витягом з територіальної громади. Відповідач не регулярно надає кошти на утримання сина, а тому я вважаю за необхідне звернутися з позовом до суду про стягнення аліментів в примусовому порядку…».
Тому позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх доходів Відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, щомісячно починаючи з дати подання цього позову до дня досягнення сином повноліття.
Позивач просила розгляд справи проводити без її участі.
Стороною відповідача надано письмовий відзив, в якому зазначає: «…Обґрунтування заявленого розміру аліментів у позовній заяві не наведено та доказами не підтверджено. Разом із цим, заявлений позов відповідачем визначається частково в розмірі 1/4 , що у грошовому виразі складає близько 6938 грн. на місяць. Як видно із довідки КНП «Лисецька лікарня» від 23.10.2025 син ОСОБА_4 не знаходиться на жодному диспансерному обліку. Група здоров'я ІІ. Отже, стан здоров'я дитини - задовільний. Відповідач працює у Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та закарпатській областях (філія ГСЦ МВС). Як видно зі змісту довідки про доходи №31/28/15-654 від 04.11.2025 його середньомісячний дохід (нетто) за період з квітня по жовтень 2025 року становить 27752 грн. (194269,77 грн. / 7 місяців). Разом із цим, стан здоров'я платника аліментів не є задовільним. Відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства (з 16 років), що підтверджується довідкою серії 12ААВ МСЕК №748969 від 29.03.2022 р. (без переогляду). Як видно із виписок із медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної медичної документації 027/о) №9137/2021 від 06.07.2021, №1866 від 30.04.2024 р., 24.10.2025 р. Основний діагноз відповідача: Цукровий діабет 1 типу з множинними мікросудинними та іншими уточненими несудинними ускладненнями (код за МКХ 10-АМ E10.71), важка форма, лабільний перебіг, стадія субкомпенсації, з фоновою ретинопатією обох очей, з діабетичною полінейорпатією в/к та н/к ІІ ст. із парастезіями та болевим синдромом; із периферичною ангіопатією, без гангрени, н/к ІІст., СДС нейропатична форма.Супутні діагнози: Д/дисциркулярна енцефалопатія І ст. із цефалгічним синдромом; жирова дегенерація печінки; Д/гепатоз; кардіоміопатія при метаболічних порушеннях; Хронічний панкреатит. Лікувався амбулаторно. Періодично направляється на у стаціонарне лікування. Зокрема, у період з 22.06.2021-06.07.2021 в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»; 19.04.2024- по 30.04.2024 у КНП «Лисецька лікарня».За призначенням лікаря-ендокринолога (консультативний висновок лікаря-ендокринолога від 18.11.2025 р. - додається) відповідач приймає на постійній основі довгодіючі та короткодіючі інсуліни - препарати «Тресіба» та «НовоРапід» в ін'єкціях за такою схемою: 1) «Тресіба» 38 од. п/ш х1 р/р/д (4 шприц руки на 1 місяць); 2) «НовоРапід» 12 од. х 3 р/д га основні прийоми їжі (4 шприц руки на 1 місяць). ПП «Фармацевтична компанія «Здорова родина» на наш адвокатський запит вих.№655 від 14.11.2025 р. надано інформацію про вартість (мінімальну та максимальну) місячного комплекту необхідних відповідачу препаратів відповідно до вищезазначеного призначення лікаря ендокринолога. Так, згідно із довідкою №1498 від 23.11.2025 р. мінімальна ціна такого комплекту препаратів становить 8571,40 грн. (2415,4 + 1179,40 + 1569,10 +494,50 +234,10 + 1747,20 +1231,70) а максимальна ціна становить 8720,90 грн. (2471,80 + 1179,90 +1583,70 +200,20 +281,70 +1771,80 +1231,80). Таким чином, середня ринкова вартість місячного комплекту необхідних відповідачу лікарських препаратів становить 8646,15 грн. (8571,40 + 8720,90) / 2), що становить 1/3 щомісячного доходу відповідача. До щомісячних витрат відповідача також належать витрати на харчування та комунальні послуги. За таких обставин стягнення із відповідача у розмірі 1/3 частки його доходу аліментів стане для нього непомірним тягарем та залишить його без засобів для існування. Разом із цим, відповідач регулярно сплачує позивачці кошти на утримання їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, за період квітень - жовтень відповідач здійснив 10 платежів загальна сума по яким становить 65653,18 грн. (7979,90 + 6030,15 +4020,10 +6030,15 +10050,00 +6532,66 +3904,68 +7035,18 + 7035,18+7035,18) Отже, середньомісячна таких витрат становить 6565,31 грн., що є вдвічі більшим за рекомендований розмір аліментів та відповідає 1/4 частці доходу відповідача і потребам сина…». Просив визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 доходу відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття та здійснити розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже не підлягають доказуванню обставини, які визнаються сторонами.
Сторонами визнано обставини наявності у них дитини.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідач частково визнав позов.
В ч. 4 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже сторона відповідача сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з цим відповідачем надано суду пояснення про те, що його стан здоров'я не є задовільним, відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та надав медичну документацію на підтвердження вказаних обставин, відповідач регулярно сплачує позивачці кошти на утримання їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, за період квітень - жовтень відповідач здійснив 10 платежів загальна сума по яким становить 65653,18 грн.
Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 07.04.2025 шлюб сторін розірвано.
В ст. 2 Закону України “Про охорону дитинства» вказано, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
В ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства» вказано, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до п. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В ст. 182 СК України вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже позивач несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Оскільки позивач не надала суду доказів на обгрунтування заявленого розміру аліментів, нею не вчинено процесуальних дій щодо встановлення розміру доходу відповідача, не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування витрат на утримання дитини в заявленому розмірі.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов'язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов'язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні даного позову точно визначити неможливо, оскільки даний позов носить вимоги немайнового характеру, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. На що також звернув увагу ВССУ в п. 36 Постанови Пленуму № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 (із змінами від 25.09.2015).
Отже, враховуючи те, що позивачка на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», часткове задоволення позову, а також положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908, 40 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач просив здійснити розподіл судових витрат. Зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - 3000 грн. Разом із цим, складання відзиву на позовну заяву вимагало провести аналіз ситуації та здійснити збір доказів.
В ст. 133 ЦПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3 статті 137 ЦПК України).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як встановлено ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є не співмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 5 ст. 141).
Подання попереднього розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити не співмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Аналогічне наведено у постановах Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020.
Натомість, відповідачем не надано документального підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн., а тому не підлягає стягненню з позивача на користь відповідача витрат у визначеному ним розмірі.
В ч. 5 ст. 268 ЦПК України вказано, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити частково;
стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ним повноліття;
в іншій частині позову відмовити;
допустити негайне стягнення аліментів в розмірі одного щомісячного платежу;
стягнення аліментів розпочати 04.07.2025 і здійснювати до досягнення дитиною повноліття.
стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 908, 40 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Суддя Бородовський С.О.