Єдиний унікальний номер 341/2196/23
Номер провадження 1-кп/341/164/25
10 грудня 2025 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Галицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023096140000059 від 04.06.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , є особою з інвалідністю з дитинства 2-ої групи, раніше судимого,
у вчиненні кримінальногопровадження-проступку, передбаченого ч. 2. ст. 125 КК України,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12023096140000059 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
28.10.2025 захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_5 , через електронний суд надіслано клопотання про закриття кримінального провадження, яке внесене Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023096140000059 від 04.06.2023.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні надійшов до суду 06.10.2023, водночас 30.09.2023 потерпілий ОСОБА_6 помер, що стверджується наявною копією свідоцтва про смерть.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого просив подане письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
10.12.2025 обвинувачений підтримав клопотання.
Прокурор також підтримав заявлене клопотання.
Розглянувши клопотання захисника про закриття кримінального провадження, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч.1 ст. 477 КПК України, може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством).
Згідно з правовими позиціми, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19), зміст ч.1 ст. 477 КПК України у системному зв'язку із ч. 4 ст. 26 і п. 7 ч. 1 ст. 284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов'язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Подана до правоохоронних органів заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальних правопорушеннях, зокрема, передбачених ст. 125 КПК України, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про не притягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення із відповідною заявою, яка внесена до ЄРДР 04.06.2023, чим виразив своє ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Заява потерпілого свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження. Відомостей про те, що до часу настання смерті потерпілий відмовився від обвинувачення суд не має.
На думку суду, відсутні підстави прирівнювати смерть потерпілого до відмови від обвинувачення та, як наслідок, розцінювати це як підставу для закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки ці обставини не є тотожними.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17, провадження № 13-66кс18), право на відмову від обвинувачення - це особисте право потерпілого, воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане, в тому числі й суду.
За нормами чинного КПК особливістю кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством). В іншій частині, в тому числі щодо кола осіб, уповноважених відкривати кримінальне провадження, процедури збирання доказів, пред'явлення обвинувачення в обвинувальному акті та підтримання його прокурором у суді, нормами цього Кодексу особливостей не встановлено.
Тим самим законодавець створив сприятливіші умови для захисту прав і законних інтересів особи, котра зазнала шкоди від злочину, шляхом покладення юридично значущих дій на службових осіб компетентних органів, котрі є фахівцями у галузі права і володіють значно більшими ресурсами та ширшими можливостями для якісного доведення перед судом правової позиції обвинувачення.
Право потерпілого на звернення до правоохоронних органів у формі приватного обвинувачення кореспондує конституційний обов'язок держави в особі компетентних органів захистити порушені права і свободи постраждалої людини в установленій законом формі, зокрема з дотриманням визначеної КПК процедури встановити дійсні обставини справи і в разі підтвердження факту злочинного діяння надати йому юридичну оцінку відповідно до норм КПК України.
Беручи до уваги, що потерпілий помер, а інша особа не залучена до справи в якості представника потерпілого, та, як наслідок, не може підтримувати обвинувачення, а також відомостей про те, що потерпілий за життя відмовився від обвинувачення суду не надано, суд не знаходиться підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 26, 284, 477 КПК України,-
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_8