Справа № 287/2436/25
провадження 2-а/287/49/25
11 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районного суду Житомирської області в складі
головуючого судді Нижника Г.П.,
за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 315/6 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що згідно постанови від 14.08.2025 № 315/6 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 грн. Вважає вказану постанову незаконною. Стверджує, що про накладення штрафу дізнався 15.10.2025 з постанови про відкриття виконавчого провадження Олевським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). У той самий день ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови. Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував та в ній не розписувався, тому вказану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки не містить доказів його вини.
У зв'язку з цим просить скасувати постанову по адміністративне правопорушення від 14.08.2025 № 315/6 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу передано головуючому судді Нижнику Г.П.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких відносно ОСОБА_1 винесено постанову №315/6 від 14.08.2025.
Ухвалою суду клопотання позивача про забезпечення позову задоволено.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи.
Станом на час розгляду та вирішення даної справи ІНФОРМАЦІЯ_3 не подано до суду витребувані докази, а також не надано пояснень щодо неможливості їх подання у встановлений строк, відзиву на позовну заяву не надходило.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримав та просив задольнити.
Заслухавши учасників та перевіривши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 № 315/6 від 14.08.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено ОСОБА_1 електронну повістку № 927065, відповідно до змісту якої останній був зобов'язаний з'явитися 12.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, у визначений день та час за вказаною адресою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 19-20 на лицевій та зворотній стороні).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України,обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також, Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку».
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Суд звертає увагу на те, що він позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази які б підтверджували інформацію з постанови про адміністративне правопорушення, адже відповідач не надав відзив та не долучив відповідні докази. Тому суд сприймає ці факти лише на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії постанови №289/6.
Що, стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 , а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував.
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Всі сумніви, щодо вини особи тлумачиться судом на її користь.
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачем не забезпечено дотримання прав позивача щодо участі у розгляді відносно себе справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не мав жодної можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Також суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою АДРЕСА_1 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_5 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має трьох дітей віком до 18 років на утриманні (а.с. 9-11).
Крім того, відповідно до копії військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» від 08.10.2025 ОСОБА_1 надана відстрочка до 08.10.2026, тип відстрочки: п.3 ч.1 ст.23 (а.с.15).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова є протиправною, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, за таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до ст. 247 п.1 вказаного Закону.
З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 605,60 грн належить стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 351/6 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 315/6 від 14.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 21.01.2010 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце знаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя: Г. П. Нижник