П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31907/24
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року про відмову у зміні способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
27 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 383 та 387 КАС України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що відповідач визначає наявність боргу перерахованої пенсії за минулий період у розмірі 610 857,69 грн, однак не повідомляє час виконання рішення суду, чим порушує питання правової визначеності. Крім того, відповідач виплачує пенсійне забезпечення у розмірі 27407,67 грн замість встановленої суми у розмірі 33 120,90 грн, у зв'язку із чим просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання судового рішення від 21.03.2025 по справі №420/31907/24, що полягає у застосуванні обмежень щодо щомісячних виплат пенсійного забезпечення та виплаті 27 407,67 грн замість 33 120,90 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати новий перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії із внесенням відомостей, які відповідають рішенню суду від 21.03.2025 по справі №420/31907/24 без обмежень;
- встановити спосіб виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі №420/31907/24, вказавши суму пенсії, яку необхідно застосувати для розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 33 120,90 грн, а також встановити час щодо повного виконання судового рішення з виплатою заборгованості за наслідками перерахунку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та про зміну способу та порядку виконання судового рішення, відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судом рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким змінити спосіб і порядок виконання рішення по цій справі. Зокрема, апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції не надано належної оцінки всім доводам заявника.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача у спірній заяві щодо застосування до розміру його пенсії понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою №1 не були предметом розгляду даної справи по суті. Відтак, вказані позивачем підстави для звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України не можуть бути предметом оцінки суду в рамках виконання рішення суду по справі №420/31907/24, оскільки виникли в рамках інших обставин, які мають інше правове регулювання. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача в іншій частині, суд зазначив, що при ухваленні рішення по цій справі судом не здійснювався розрахунок належної позивачеві пенсії, а тому змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат на стягнення конкретної суми пенсії, однозначно свідчитиме про зміну судового рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом судового дослідження при розгляді справи по суті.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.
В обґрунтування вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення по цій справі, заявник зазначає, що з посиланням на положення п.1 постанови № 1, пенсійний орган виплачує пенсію у розмірі 27 407,67 грн замість встановленої суми у розмірі 33 120,90 грн.
ОСОБА_1 акцентував увагу, що основним питанням поданої ним заяви є саме щомісячна виплата пенсії.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу перерахунку пенсії від 10.06.2025 року станом на 01.04.2019 року, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №420/31907/24, внаслідок чого розмір пенсії позивача склав 33 120,90 грн.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, але не виключно, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, зокрема, до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вбачається з протоколів перерахунку пенсії та пояснень сторін по цій справі, пенсія позивачу, після її перерахунку на виконання рішення по цій справі, обмежена у відповідності до вимог постанови № 1.
Зазначені дії пенсійного органу є новим перерахунком, правомірність якого не була і не могла бути предметом спору під час розгляду цієї справи.
Тобто, проведення перерахунку пенсії позивача у 2025 році, у зв'язку із змінами в чинному законодавстві, жодним чином не свідчить про невиконання пенсійним органом рішення Одеського окружного адміністративного суду по цій справі.
Підсумок щомісячної виплати пенсії позивача у 2025 році обрахований у сумі 42 257,83 грн, однак він залежить від застосування пенсійним органом до спірних правовідносин приписів постанови № 1, а саме понижуючих коефіцієнтів розміру пенсії позивача.
Враховуючи, що застосування до розміру пенсії позивача у 2025 році понижуючих коефіцієнтів, відповідно до постанови № 1, не було предметом розгляду даної справи, колегія суддів не може надавати оцінку діям пенсійного органу, які виходять за предмет доказування по справі.
Жодних заперечень позивача щодо невірного обрахунку розміру його пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року, а саме - 33 120,90 грн, до застосування понижуючих коефіцієнтів, ОСОБА_1 не наведено.
Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України.
Щодо доводів ОСОБА_1 в частині зміни способу і порядку виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вимога ОСОБА_1 встановити спосіб виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі №420/31907/24, вказавши суму пенсії, яку необхідно застосувати для розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 33 120,90 грн, вірно не задоволена судом першої інстанції, оскільки як вбачається з перерахунку пенсії і обрахунку заборгованості, зазначена сума нараховано пенсійним органом позивачу по грудень 2024 року включно.
З січня 2025 року розмір пенсії позивача зменшився до 27 407,67 грн не у зв'язку із невиконанням пенсійним органом рішення суду по цій справі, а у зв'язку із змінами в чинному законодавстві, а саме у зв'язку із застосуванням до розміру пенсії позивача понижуючого коефіцієнту відповідно до постанови № 1.
Доказів того, що позивач оскаржував застосування до розміру його пенсії понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови № 1 і що такі дії пенсійного органу, ОСОБА_1 не надано. Крім того, такі відомості відсутні в ЄДРСР.
Крім того, оскільки приписи постанови № 1 не були предметом розгляду цієї справи по суті спору, посилання апелянта на визнання Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/2229/25 від 15 вересня 2025 протиправним та нечинним абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», жодним чином не випливає на розгляд поданої ОСОБА_1 заяви в порядку ст.378, ст.383 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з 19 грудня 2024 року ч.3 ст.378 КАС України доповнено новим абзацом, відповідно до якого, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (суми заборгованості), однак ОСОБА_1 відповідне клопотання в суді першої інстанції не заявляв. Заява ОСОБА_1 стосувалась саме щомісячної виплати пенсії.
Доводи апелянта, що суд повинен був застосувати ч.3 ст.378 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки подана ОСОБА_1 27 жовтня 2025 року заява, таких вимог не містила.
Вимоги ОСОБА_1 в частині того, щоб суд встановив час щодо повного виконання судового рішення з виплатою заборгованості також виходять за межі розгляду заяви, поданої в порядку ст.378 КАС України.
ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції із належно оформленою заявою в порядку ч.3 ст.378 КАС України.
Отже, вірними також є і висновки суду першої інстанції, що відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині встановлення способу виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 по справі №420/31907/24, вказавши суму пенсії, яку необхідно застосувати для розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 33 120,90 грн, а також встановити час щодо повного виконання судового рішення з виплатою заборгованості за наслідками перерахунку.
Вимоги ОСОБА_1 , відповідно до прохальної частини заяви від 27 жовтня 2025 року, поданої в порядку ст.378, ст.383 КАС України, розглянуті судом.
Щодо доводів апелянта, що судом не враховано стан виконання судового рішення, то такі є помилковими, адже судом першої інстанції повно досліджено перерахунки, проведені пенсійним органом на виконання рішення по цій справі.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 248, 256, 311, 316, 382, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко