П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23708/25
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
повний текст судового рішення
складено 26.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в.ч. НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність в.ч. НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини травмування позивача, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332;
- зобов'язати в.ч. НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини травмування позивача, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, із урахуванням висновків суду;
- зобов'язати в.ч. НОМЕР_1 видати позивачу довідку про обставини травм за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року №1109/15800.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в ході безпосередньої участі у заходах оборони національної безпеки України 30.01.2023 року об 17:05 год в селі Іванівське, Бахмутського району, Донецької області, виконуючи усне бойове розпорядження командира в.ч. НОМЕР_1 (евакуація трьох поранених військовослужбовців) внаслідок артилерійського обстрілу він отримав травму. Вказані обставини можуть підтвердити інші військовослужбовці, які перебували поруч. В госпіталь його доставили 02.02.2023 року, що підтверджується довідкою Ф.100 (ПХГП м. Краматорськ-2) діагноз-тривожно-депресивний розлад з інсомічним компонентом (МКХ-10; F41.2), супутні захворювання: гіпертонічна хвороба 1 стадія, 2 ступень, ризик 2 (помірний). Набута в бою хвороба посилювалась з часом, а лікування не допомагало, у зв'язку з чим 25.06.2025 року його визнано непридатним до військової служби на підставі статті 17а графи ІІ розкладу хвороб. Позивач намагався отримати одноразову грошову допомогу, однак в.ч. НОМЕР_1 повідомила, що довідку про обставини травми надати неможливо так як в журналі бойових дій цей факт (контузія, поранення, каліцтво) не відображено. Відповідно, не було призначено і проведено службове розслідування результати якого є підставою для видачі довідки. Позивач вважає, що у відповідача існує законодавчо визначений обов'язок проводити службове розслідування за фактом травмування та оформлювати і видавати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Натомість відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення службового розслідування та не видачі відповідної довідки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність в.ч. НОМЕР_1 щодо непроведення розслідування щодо обставин отримання 30.01.2023 року ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби;
- зобов'язано в.ч. НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання 30.01.2023 року ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби в АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, в.ч. НОМЕР_1 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України з 17.05.1991 року по 07.05.1993 року та з 18.06.2015 року по 29.07.2016 року, на підставі наказу командира в.ч. НОМЕР_2 №167 від 29.07.2016 року, зарахований в оперативний резерв першої черги, що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_3 .
На підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року позивача 15.07.2022 року призвано на військову службу за мобілізацією, та він проходив військову службу: в період з 16.07.2022 року по 11.10.2022 року у в.ч. НОМЕР_4 ; з 12.10.2022 року у в.ч. НОМЕР_1 на посаді водія та з 05.02.2023 року на посаді стрільця. З 01.04.2023 року позивач перебуває в розпорядженні командира в.ч. НОМЕР_1 .
01.02.2023 року позивача оглянуто ПХГП м. Краматорськ-2 та евакуйовано у м. Дніпро з діагнозом «астено-невротичний синдром ситуаційно обумовлений», що підтверджується первинною медичною карткою форми 100 від 01.02.2023 року.
В період з 02.02.2023 року по 05.02.2023 року позивач проходив стаціонарне лікування в Госпітальній групі в/ч НОМЕР_5 з діагнозом «тривожно-депресивний розлад з інсомічним компонентом», що підтверджується виписним епікризом форми №027/о №280 від 05.02.2023 року.
Згідно з довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії №6422 від 08.08.2023 року за результатом огляду позивача постановлено діагноз «стійкий помірно виражений змішаний тривожно-депресивний розлад внаслідок перенесеної бойової психологічної травми у особистості з вираженою акцентуацією характеру за емоційно нестійким типом, медикаментозна субкомпенсація». На підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 відноситися до важких травм. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка командира про обставини травми не надана.
На підставі статей 17-б, 39-б, 4-в, 41-в, 75-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби (непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах). Визначено не залучати позивача до несення вартової служби зі зброєю, роботи з таємними документами та до керування транспортними засобами.
В подальшому позивач проходив стаціонарне лікування:
з 30.08.2023 року по 06.09.2023 року в терапевтичному відділенні №2 Клінічної лікарні №15 Подільського району м. Києва (виписка з карти стаціонарного хворого форми №027/о №2024/1436 від 06.09.2023 року);
з 14.09.2023 року по 05.10.2023 року в Державному закладі «Центр психологічного здоров'я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України (виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого форми №027/о №002634/2023 від 05.10.2023 року);
з 20.10.2023 року по 01.11.2023 року в КНП КМКЛ №1 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого форми №027/о №20945 від 01.11.2023 року);
з 07.12.2023 року по 14.12.2023 року та з 21.12.2023 року по 06.02.2024 року в КНП «Одеський обласний медичний центр психологічного здоров'я Одеської обласної ради» (картка виписки з історії хвороби №766/23);
з 16.02.2024 року по 12.04.2024 року в КНП КОР «Київський обласний центр ментального здоров'я» (виписка із медичної карти стаціонарного хворого форми №027/о №596 від 12.04.2024 року);
з 19.06.2024 року по 24.07.2024 року у відділенні №5 КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (епікриз виписний з медичної карти стаціонарного хворого №8014 від 24.07.2024 року);
з 15.04.2025 року по 02.07.2025 року в КНП «Одеський обласний медичний центр психологічного здоров'я Одеської обласної ради» (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2767).
Згідно з свідоцтвом про хворобу №2025-0625-0924-5088-0 від 25.06.2024 року за розпорядженням т.в.о. начальника Хаджибейського РТЦКСП Госпітальною ВЛК психіатричного профілю «Військово-медичний клінічний центр Південного регіону» проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатом якого на підставі ст.17а Графи ІІ Розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби. Визначено, що має потребу у супроводжуючих у кількості 2х осіб, один з яких медичний працівник.
Відповідно до листа в.ч.А5750 №1760/162 від 16.01.2025 року начальника Хаджибейського РТЦКСП повідомлено, що довідку 5 про обставини травми, яку зі слів військовослужбовця отримано 30.01.2023 року в населеному пункті Іванівське Бахмутського району Донецької області надати неможливо, оскільки в журналі бойових дій цей факт (контузія, поранення, каліцтво) не відображено. Відповідно, не було призначено та проведено службове розслідування, результати якої є підставою для видачі Довідки 5. Довідка форми 100 від 01.02.2023 року №3836/25 ПГГ Краматорськ 2 не відображає діагноз контузія, поранення, каліцтво, у ньому зазначено діагноз астено-невротичний синдром ситуаційно обумовлений, що являє собою захворювання.
17.02.2025 року представник позивача адвокат Байло Є.С. подав до в.ч. НОМЕР_1 заяву, у якій просив в інтересах його клієнта ОСОБА_1 видати наказ про призначення розслідування та довідку про обставини травми (поранення, контузії), отриманої ним під час виконання обов'язку військової служби 30.01.2023 року об 17:05 год в селі Іванівське, Бахмутського району, Донецької області, відповідно до бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 , згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008 року.
Сторонами не заперечується, що відповідь на заяву не надано, розслідування щодо обставин отримання позивачем травми не проведено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невідображення у журналі бойових дій факту отримання позивачем травми не звільняє відповідача від обов'язку провести розслідування обставин його отримання та оформити відповідну довідку. Наведені відповідачем доводи є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для невиконання покладених на нього обов'язку.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції по суті спору, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.
При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до п.6.3 глави 6 розділу II Положення №402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.
Згідно п.21.1 Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Згідно із п.21.7 глави 21 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
Додатком 5 до Положення №402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; обставини за яких виникла травма (поранення, контузії, каліцтва), під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні тощо; наказ командира (начальника) військової частини; назва закладу, організації, куди надається довідка; військове звання, підпис, прізвище, ініціали командира (начальника) військової частини.
Із системного аналізу положень розділу ІІ глав 6 та 21 Положення №402 можна зробити висновок, що визначення причинного зв'язку між захворюванням чи травмою військовослужбовця та проходженням ним військової служби можливе лише за наявності довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта службового (спеціального) розслідування нещасного випадку. Саме ці документи є обов'язковими для направлення до військово-лікарської комісії разом із медичною документацією про первинне звернення за медичною допомогою.
При цьому, видача довідки про обставини травми покладається на військову частину, у складі якої проходив службу військовослужбовець на момент отримання ушкодження, та здійснюється на підставі матеріалів службового розслідування і відповідного наказу командира.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що гарнізонною військово-лікарською комісією позивачу встановлено причинний зв'язок травми - «стійкий помірно виражений змішаний тривожно-депресивний розлад внаслідок перенесеної бойової психологічної травми у особистості з вираженою акцентуацією характеру за емоційно нестійким типом, медикаментозна субкомпенсація». Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Разом з тим, у довідці ВЛК №6422 від 08.08.2023 року прямо зазначено, що довідка командира військової частини про обставини отримання цієї травми відсутня.
Відповідачем не заперечується факт непроведення розслідування травми позивача та невиготовлення довідки за його результатами, однак відповідач вважає, що відсутні підстави для вчинення в.ч. НОМЕР_1 таких дій, оскільки в журналі бойових дій цей факт (контузія, поранення, каліцтво) не відображено. У первинній медичній документації з евакуації позивача не відображено діагноз «контузія, поранення, каліцтво», у довідці форми 100 від 01.02.2023 року №3836/25 ПГГ Краматорськ-2 зазначено інший діагноз «астено-невротичний синдром ситуаційно обумовлений», що являє собою захворювання.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №548-XIV (далі - Статут), в редакції від 23.04.2021 року, чинній станом на час виникнення спірних відносин, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану» від 02.05.2023 року №3080-IX (далі - Закон №3080-IX), який набрав чинності 28.05.2023 року, внесено зміни до статті 260 Статуту, а саме: у частині другій слова «довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)» замінено словами «довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)»; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:
«Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)».
У зв'язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:
«У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України»;
Доповнено частиною п'ятою такого змісту: «У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України».
За змістом пояснювальної записки до проекту Закону №3080-IX метою законопроекту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров'я.
У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 (далі - Інструкція №332).
Відповідно до п.1 розділу І Інструкції №332 вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту
Згідно із п.3 розділу І Інструкції №332 її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
За змістом п.3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції №332.
Відповідно до п.1 розділу V Інструкції №332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у п.1 розділу II та п.1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото-або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби (п.2 розділу V Інструкції №332).
Приписами п.3 розділу V Інструкції про розслідування передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
Відповідно до п.4 розділу V Інструкції про розслідування командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (п.5 розділу V Інструкції).
За змістом п.18 розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402.
Таким чином, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення №402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже враховуючи наведене, можна зробити висновок, що неподання безпосереднім командиром позивача або іншими службовими особами в.ч. НОМЕР_1 рапортів за фактом отримання позивачем 30.01.2023 року травми не може бути підставою позбавлення позивача відповідного соціального захисту у разі спричинення йому травми.
Крім цьому, невідображення у журналі бойових дій факту отримання 30.01.2023 року позивачем травми також не звільняє відповідача від обов'язку провести розслідування обставин його отримання та оформити відповідну довідку. Отже, наведені відповідачем доводи є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для невиконання покладених на нього обов'язків, що також вірно було зазначено судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не вчиненні дій щодо проведення розслідування щодо обставин отримання 30.01.2023 року позивачем травми під час проходження військової служби, є протиправною.
Також колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька