П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25408/25
Суддя першої інстанції: Бутенко А.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 16.10.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
28.07.2026 фізична особа-підприємець (надалі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови йому в реєстрації як платника єдиного податку; зобов'язання виключити з інтегрованої картки платника єдиного податку заборгованість з єдиного податку у розмірі 40799,83грн. та поновити його реєстрацію як платника єдиного податку; стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 100000грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач до 30.06.2021 перебував на податковому обліку, як платник єдиного податку обліку та звітності ІІІ групи за ставкою 5%, з 01.07.2021 по теперішній час - на загальній системі оподаткування обліку та звітності. Судовим рішенням у справі №420/11420/22 відмовлено в задоволенні позову ГУ ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 40799,83грн. з єдиного податку з фізичних осіб. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%, однак відповідачем протиправно було відмовлено у поновленні такої реєстрації з посиланням на те, що судовим рішенням у справі №420/11420/22 не скасовано заборгованість у сумі 40799,83грн. в інтегрованій картці платника з єдиного податку, а оскільки наявна інформація про заборгованість підприємця зі сплати єдиного податку у розмірі 40799,83грн., тому відсутні підстави для реєстрації позивача як платника єдиного податку. Крім того, позивач вважає, що реєстрація 40799,83грн. в інтегрованій картці платника по єдиному податку порушує його права, визначені ст.43 Конституції України щодо права на працю та можливість заробляти на життя, наносить йому моральну шкоду, яка визначена у сумі 100000грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника податку ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку фізичних осіб; зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості заборгованості з єдиного податку фізичних осіб у розмірі 40799,83грн.; визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо відмови ФОП ОСОБА_1 у реєстрації як платника єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5%; зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 14.03.2025 про реєстрацію як платника єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5%; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача відсутня заборгованість з єдиного податку фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням у справі №420/11420/22, тому у підприємця відсутній законний обов'язок сплачувати недоїмку з єдиного внеску, а відображення інформації про існування такого обов'язку є протиправним. Крім того, суд вважав недоведеними позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 100000грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за даними ІКС ДПС в інтегрованій картці заявника (позивача), станом на час подання заяви про поновлення реєстрації платника єдиного податку, рахується заборгованість по платежу за технологічним кодом 18050400 «Єдиний податок фізичних осіб» у сумі 40799,83грн., а тому враховуючи ст.291 ПК України (фізичні особи-підприємці та юридичні особи можуть бути зареєстровані як платники єдиного податку за умови виконання усіх необхідних вимог, зокрема, відсутності заборгованості з податкових зобов'язань) було відмовлено позивачу у реєстрації платника єдиного податку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.
ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС в Одеській області податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, в яких самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет, а саме: 01.10.2020 - за півріччя 2020; 20.11.2020 - за три квартали 2020; 02.02.2021 - за 2020; 19.04.2021 - за перший квартал 2021; 16.07.2021 - за півріччя 2021.
Позивачем було сплачено єдиний податок: 05.10.2020 - за 2 квартал 2020 у розмірі 17793,75грн.; 20.11.2020 - за 3 квартал 2020 у розмірі 3722,38 грн.; 24.02.2021 - за 2020 у розмірі 8329,29грн.; 29.04.2021 та 20.05.2021 - за 1 квартал 2021 у загальному розмірі 15000грн.; 28.07.2021 - за 2 квартал 2021 у розмірі 2991грн.
29.09.2021 ГУ ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №0104053-1304-1551, яку було направлено на адресу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, у зв'язку з несплатою останнім заборгованості у розмірі 40799,83грн. з єдиного податку, ГУ ДПС в Одеській області звернулось з позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №420/11420/22 (набрало законної сили 22.04.2025) відмовлено в задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС в Одеській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 40799,83грн. /а.с.7-11/
14.03.2025 позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5%. /а.с.45-46/
Листом від 21.05.2025 ГУ ДПС в Одеській області повідомило, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС (станом на день надходження заяви про застосування спрощеної системи оподаткування) в інтегрованих картках платника податку - по коду платежу 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» значиться податковий борг у сумі 40799,83грн. (у т.ч. залишок несплаченої пені у сумі 1946,27грн.). Таким чином, встановлено недотримання вимог п.п.299.6.3 п.299.6 ст.299 ПКУ, а саме, наявність непогашених податкових зобов'язань/податкового боргу. У зв'язку з наведеним, позивачу було відмовлено в реєстрації платника єдиного податку ІІІ групи з 01.07.2025 та запропоновано повторно надати до відповідного контролюючого органу, з урахуванням всіх зауважень, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у встановлений чинним законодавством строк. /а.с.47з.б.-48/
27.05.2025 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДПС і з заявою про видалення з інтегрованої картки платника єдиного податку заборгованість з єдиного податку у розмірі 40799,83грн., посилаючись на те, що судовим рішенням у справі №420/11420/22 відмовлено в задоволенні позову ГУ ДПС в Одеській про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 40799,83грн. /а.с.42/
На вказану заяву, листом від 12.06.2025 ДПС повідомило позивача, що предметом розгляду адміністративної справи №420/11420/22 були позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області про стягнення з платника податків ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 40799,83грн., а не питання коригування даних інтегрованої картки платника податків. При цьому, резолютивна частина рішення суду не містить положень зобов'язального характеру, та контролюючому органу лише відмовлено у стягненні податкового боргу. /а.с.12-13/
Листом від 09.06.2025 ГУ ДПС в Одеській області позивача додатково повідомлено, що через наявність у заявника податкового боргу, реєстрація платником єдиного податку неможлива відповідно до п.291.5 ст.291 ПКУ. /а.с.39-40/
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, п.291.2 ст.291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 ПК України).
Відповідно до п.п.299.1, 299.2 ст.299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Отже, відповідальним за реєстрацію та ведення реєстру платників єдиного податку є ДПС України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до п.299.6 ст.299 ПК України, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Отже, податковим кодексом України передбачено вичерпний перелік випадків, за наявності яких контролюючий орган відмовляє суб'єкту господарювання у реєстрації платником єдиного податку.
Згідно з пп.291.5.8 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Таким чином, однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з пп.299.6.1 п.299.6 ст.299 ПК України є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам, встановленим ст.291 ПК України.
Тобто, підставою для контролюючого органу при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи-підприємця платником єдиного податку є наявність на день подання заяви у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов'язання.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (п.299.5 ст.299 ПК України).
Згідно обставин даної справи, позивач з 01.01.2016 по 30.06.2021 перебував на податковому обліку, як платник єдиного податку обліку та звітності ІІІ групи за ставкою 5%, а з 01.07.2021 по теперішній час - на загальній системі оподаткування обліку та звітності.
Так, підставою для відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган вказав на наявність у заявника (позивача) податкового боргу з єдиного податку у розмірі 40799,83грн., що міститься в інтегрованій картці платника податку.
В свою чергу, судовим рішенням у справі №420/11420/22 відмовлено в задоволенні позову ГУ ДПС в Одеській до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 40799,83грн., оскільки констатовано відсутність з боку позивача заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб.
В апеляційній скарзі, позиція відповідача ґрунтується, зокрема, на тому, що предметом розгляду адміністративної справи №420/11420/22 були позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області про стягнення з платника податків ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 40799,83грн., а не питання коригування даних інтегрованої картки платника податків, і резолютивна частина рішення суду не містить положень зобов'язального характеру, а лише відмовлено контролюючому органу у стягненні податкового боргу.
Надаючи оцінку вказаним доводам, слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
За визначеннями, наведеними у п.2 розділу І Порядку №5:
достовірність показників - відповідність первинного показника, наявного в підсистемах інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі - ІКС ДПС), аналогічному первинному показнику оперативного обліку;
інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).
Відповідно до п.п.4-5 розділу І Порядку №5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
Згідно з п.1 глави 4 розділу V Порядку №5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Судова колегія враховує, що Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №826/9288/18 дійшов висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Доводи податкового органу про те, що судовим рішенням у справі №420/11420/22 не зобов'язано контролюючий орган виключити борг з ІКП, оскільки предметом оскарження не були підстави стягнення податкового боргу, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на те, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) формуються під одним порядковим номером на підставі саме даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17.09.2025 у справі №160/980/24.
Відповідно до розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо зокрема: вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, оскільки судовим рішенням у справі №420/11420/22 (набрало законної сили 22.04.2025), встановлено відсутність у позивача заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб, що як наслідок свідчить про відсутність у позивача законного обов'язку сплачувати недоїмку з єдиного внеску у розмірі 40799,83грн., суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що відображення відповідачем інформації в інтегрованих картках платника податків ФОП ОСОБА_1 про існування такого обов'язку (відомостей щодо заборгованості з єдиного податку у розмірі 40799,83грн.) є протиправним.
Разом з тим, враховуючи, що підставою для відмови контролюючим органом у реєстрації платника єдиного податку є наявність у заявника податкового боргу з єдиного податку у розмірі 40799,83грн., сплату якого позивачем у повному обсязі встановлено судовим рішенням у справі №420/11420/22, суд першої інстанції правильно вказав на протиправність дій з боку ГУ ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації позивача як платника єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 5%.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з посиланням на вимоги п.87.9 ст.87 ПК України (податки сплачені позивачем за поточний період, в першу чергу йшли на погашення раніше нарахованого боргу), оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача інших несплачених сум узгоджених грошових зобов'язань.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв