П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5605/25
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У лютому 2025р. ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024р. №52239/15-32-07-07-23.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване ППР є протиправним, адже неможливість вчасного виконання TRANS TRADE RK SA (Швейцарія) умов контракту №2024/0125 від 25.01.2024р. зумовлене дією обставин непереборної сили, за період з 5.02.2024р. по 29.05.2024р. сертифікатом Вінницької ТПП та загальнодоступним листом (довідкою) Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, під дію якого підпадає зовнішньоекономічна угода від 5.04.2022р. №0504/20-TR, нарахування пені не має здійснюватися, адже дія контрактів зупинена не з волі сторін, а через наявність форс-мажорних обставин.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 25.11.2024р. №52239/15-32-07-07-23.
Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» судовий збір у розмірі 30 280грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв не в межах та з порушенням норм податкового законодавства, оскільки визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій в умовах її необізнаності щодо проведення відносно неї перевірки та відповідно неможливості надання необхідних до перевірки документів покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що на підставі Наказу від 27.09.2024р. за №9778-п ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» за період діяльності з 30.11.2023р. по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними угодами від 5.04.2022р. за №0504/20-TR, від 25.01.2024р. №2024/0125 (а.с.158), за результатом якої складено Акт перевірки №45994/15-32-07-07-18 від 16.10.2024р. (а.с.11), у висновках якого встановлено порушення вимог: п.1, п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями), п. 142 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині несвоєчасного надходження грошових коштів за Договором від 5.04.2022р. №0504/20TR, укладеним ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» (Виконавець) з нерезидентом «TRANS TRADE RK SA» (Замовник, Швейцарія), за період з 28.05.2024р. по 29.05.2024р. (2дн.) в сумі 219408,01дол. США, за період з 28.05.2024р. по 29.05.2024р. (2дн.) в сумі 192 000дол.США, за період з 28.06.2024р. по 4.07.2024 (7дн.) в сумі 268 046,16дол.США, за період з 5.07.2024р. по 8.07.2024р. (4дн.) в сумі 142 046,16дол.США, за період з 28.06.2024р. по 29.07.2024р. (32дн.) в сумі 109 240дол.США, за період з 28.06.2024р. по 29.07.2024р. (32дн.) в сумі 96 000дол.США, за період з 29.07.2024р. по 7.08.2024р. (10дн.) в сумі 294 692,94дол.США, за період з 27.08.2024р. по 3.09.2024р. (8дн.) в сумі 255 249,48дол.США, за період з 4.09.2024р. по 4.09.2024р. (1дн.) в сумі 124 574,98дол.США, за період з 5.09.2024р. по 11.09.2024р. (7дн.) в сумі 98 194,98дол.США, за період з 27.08.2024р. по 11.09.2024р. (16дн.) в сумі 166 800дол.США, за період з 12.09.2024р. по 12.09.2024р. (1дн.) в сумі 54 994,98дол.США (2274542,88грн.), за період з 27.08.2024р. по 19.09.2024р. (24дн.) в сумі 144 000дол.США, за період з 27.08.2024р. по 19.09.2024р. (24дн.) в сумі 76 759,32дол.США, за період з 27.09.2024р. по 30.09.2024р. (4дн.) в сумі 104 400дол.США, за період з 27.09.2024р. по 30.09.2024р. (4дн.) в сумі 279 000дол.США, за період з 1.10.2024р. по 2.10.2024р. (2дн.) в сумі 240 510,6дол.США, за період з 27.09.2024р. по 2.10.2024р. (6дн.) в сумі 16 089,4дол.США, та за Форвардним контрактом від 25.01.2024р. №2024/0125, укладеним ТОВ «ЗЕРНОВА МАРКА» (Продавець, Україна) з нерезидентом «TRANS TRADE RK SA» (Покупець, Швейцарія), за умовами якого ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008», є особою, відповідальною за фінансове врегулювання за період з 12.05.2024р. по 15.05.2024р. (4дн.) в сумі 1 184 888,44дол.США, за період з 16.05.2024р. по 20.05.2024р. (5дн.) в сумі 894 888дол.США, за період з 21.05.2024р. по 29.05.2024р. (9дн.) в сумі 394 888дол.США.
На підставі встановлених порушень, 25.11.2024р. податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №52239/15-32-07-07-23, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі - 4 683 616, 49грн. (а.с.25-26).
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями п.75.1. ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 78 Податкового кодексу України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.78.8. Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За правилами п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пп.42.2 ст.42 ПК України).
Відповідно до вимог пп.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судова колегія зазначає, що визначений п.42.2 ст.42 ПК України спосіб вручення наказу та повідомлення щодо проведення контрольного заходу надає відповідачу можливість обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: або засобами електронного зв'язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв'язку.
При цьому у разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа такий відповідно до абз.6 п.42.4 ст.42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.
Судова колегія звертає увагу, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Так, вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в ст.17 ПК України правами платника податків, а саме:
- право бути присутнім під час проведення перевірок;
- право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом при ухваленні постанови від 6.08.2019р. у справі за №520/8681/18.
При цьому, Верховний Суд України у своїй постанові від 25.01.2015р. у справі за №21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.79.2 ст.79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
З урахуванням наведеного обставина належного вручення наказу про проведення невиїзної перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.
Як вбачається із матеріалів справи, що податковим органом надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, з якого вбачається, що воно було вручено позивачу - 21.10.2024р. (а.с.180).
Водночас, зі змісту Акту перевірки за №45994/15-32-07-07-18 від 16.10.2024р. вбачається, що перевірка проводилась з 4.10.2024р. по 10.10.2024р. (а.с.12).
З наведеного вбачається, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки з метою повідомлення позивача про її проведення вручена позивачу вже після проведення перевірки.
Інших доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки до її початку контролюючим органом не надано.
Під час апеляційного розгляду даної справи, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, у нього була наявна інформація про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України, копії наказу про проведення контрольного заходу, адже в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків, або надходження від пошти відповідного повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення поштового конверта, в якому знаходився наказ, чи інші належні докази саме до початку проведення відповідної перевірки, з приводу правомірності якої виник спір, як того вимагає імперативна норма пункту 79.2 статті 79 ПК України.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні спорів щодо правомірності проведення контрольного заходу обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на останнього, що прямо випливає із положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, контролюючим органом не виконано вимоги щодо надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що відповідно до абзацу другого пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України є передумовою для права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З огляду на те, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів направлення позивачу на його за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки контролюючим органом не надано, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки вказане підтверджується встановленими фактичними обставинами справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2020р. у справі за №160/2116/19.
З огляду на встановлені обставини справи, судова колегія вважає, що допущені відповідачем процедурні порушення при призначенні та проведенні перевірки безпосередньо вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки, оскільки позбавили можливості позивача надати до перевірки документи на підтвердження відповідних показників податкової звітності та вплинули на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.
Незаконність призначення й проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР від 25.11.2024р. за №52239/15-32-07-07-23, як її прямого наслідку, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.
В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевіри без законних підстав у суді відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.
Судова колегія зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020р. за №826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
У постанові від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18 окрім наведених, суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання».
Отже, встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що стали підставою до задоволення позову, то судова колегія не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2024рю у справі №520/23362/23.
Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволенні позовних вимог ТОВ «ТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 , оскільки податковим органом дійсно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не в межах та з порушенням чинних норм податкового законодавства, виходячи із вище встановлених обставин.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко