П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24654/25
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський шинний термінал» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ “Одеський шинний термінал» звернулось до суду з позовом до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію ТОВ “Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПСУ зареєструвати податкову накладну №2 від 04.06.2024 року, подану на реєстрацію ТОВ “Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження вказаної накладної.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що бездіяльність Комісії, яка не прийняла рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації спірної податкової накладної після усунення підстав для її зупинення, є протиправною, а податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН датою її фактичного подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський шинний термінал» - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеський шинний термінал» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський шинний термінал»№2 від 04.06.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський шинний термінал» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до Квитанції № 2 від 25.06.2025 документи, що подані ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ» 25.06.2025 за №9183470434 (Повідомлення від 25.06.2025 № 183) не прийнято до розгляду: по податковій накладній від 04.06.2024 № 2 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку, а саме: письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Також, апелянт не погоджується із задоволенням вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ШИННИЙ ТЕРМІНАЛ» не було надано до Головного управління ДПС в Одеській області належного детального розрахунку із описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Адвокатом не зазначається жодної інформації щодо взагалі витраченого часу на супроводження даної судової справи.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Одеський шинний термінал» зареєстровано в ЄДРЮО, ФОП та ГФ 02.03.2018 року та здійснює свою господарську діяльність. Види економічної діяльності Товариства: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний), 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
30.11.2023 між ТОВ “Одеський шинний термінал» як постачальником та ТОВ “Микитівський граніт» як покупцем укладено договір поставки №ОШТ-21813, на виконання умов якого 04.06.2024 позивач поставив покупцю товар: шина 315/70R22.5 BLACKLION BD175 154/150L у кількості 8 шт, шина 315/80R22.5 Blacklion BD175 156/153L у кількості 20 шт, шина 385/65R22.5 Bridgestone R249 160K у кількості 8 шт на загальну суму 608 520,00 грн, у т.ч. ПДВ - 101 420,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №4270 від 04.06.2024 року.
У зв'язку з поставкою товару, на виконання вимог ПКУ ТОВ “Одеський шинний термінал» складено податкову накладну №2 від 04.06.2024, яку направлено до контролюючого органу для реєстрації у ЄРПН. Проте реєстрація ПН була зупинена.
За отриманою квитанцією №1 від 19.06.2024 року позивача повідомлено, що реєстрація ПН зупинена, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=1.0474%, «Рпоточ»=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості була встановлена ГУ ДПС в Одеській області в результаті виявлення постачання Позивачем товарів (послуг) на користь ТОВ “Нікспецтранс», код ЄДРПОУ 39583984, щодо якого було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивач, не погодившись із рішенням від 16.05.2024 року №9723 про свою відповідність критеріям ризиковості платника податків, оскаржив його до суду, 26.07.2024 відкрито провадження у справі №420/23350/24.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №420/23350/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 16.05.2024 року №9723 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Сторонами не заперечується, що 10.06.2025 року Комісія виключила позивача з переліку ризикових платників податку на виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Контрагент позивача, постачання на користь якого слугувала підставою для віднесення позивача до ризикових платників, ТОВ “Нікспецтранс» також оскаржив прийняті відносно нього два рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №400/6256/24, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення №19026 від 25.06.2024 про відповідність ТОВ “Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ “Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року по справі №400/11672/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 26.11.2024 року №31278 про відповідність ТОВ “Нікспецтранс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС в Миколаївській області виключити ТОВ “Нікспецтранс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
25.06.2025 року позивач направив Комісії повідомлення №301 про подання пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 04.06.2024 року, реєстрацію якої раніше зупинено.
До вказаних пояснень платником долучено 30 додатків, серед яких, зокрема, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 та Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 року, якими підтверджено протиправність рішення ГУ ДПС щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку.
25.06.2025 позивач отримав Квитанцію №2, згідно якої повідомлення від 25.06.2025 №301 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 04.06.2024 №2 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Комісії щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024 року, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимог п.6, 6-1 Порядку №1165 позивача не було автоматично виключено з переліку платників, що відповідають критеріям ризикових платників податків, і, відповідно, не була автоматично зареєстрована спірна податкова накладна, а тому дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Комісії щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2024 року, складеної та поданої на реєстрацію ТОВ “Одеський шинний термінал», в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому вказав, що з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію ПН №2 від 04.06.2024 в ЄРПН.
Також вказав, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, а також по даній справі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
На підставі підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до підпункту 74.1 пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
На підставі пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
На підставі пунктів 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
На підставі пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (в редакції, чинній у спірний період ) (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).
Пунктом 4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як свідчать матеріали справи за результатами перевірки податкової накладної податковим органом сформовано квитанцію №1 від 19.06.2024 року про зупинення її реєстрації відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Підстава зупинення реєстрації податкової накладної: Платник податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=1.0474%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією регіонального рівня не приймалося, оскільки від ТОВ не надходило повідомлення про подання письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Між тим, на час звернення позивача до суду з цим позовом, податковий орган, в порушення вищезазначених вимог нормативно-правових актів, до теперішнього часу не прийняв рішення щодо податкової накладної.
При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування не є рішенням податкового органу в розумінні ПК України, а отже не може бути оскаржена в судовому порядку.
Проте, пунктом 4 Порядку № 520 передбачено право платника податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Водночас, відповідно до пункту 11 Порядку № 520 у разі ненадання платником податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування, письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, статтю 102 було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.
Тобто починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, починаючи з 01.08.2023 перебіг строку, передбаченого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не зупиняється.
Перебіг строку, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на подання Повідомлення станом на дату введення воєнного стану на території України. Щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та дата складання яких припадає на період дії воєнного стану, відлік строку для подання Пояснення починається з 01.08.2023.
Копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, позивачем до контролюючого органу надані не були, проте, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією регіонального рівня до теперішнього часу не прийнято.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Підставою для реєстрації ДПС України податкової накладної № 2 від 04.06.2024 року, відповідно до положень Порядку № 1246, є зокрема, неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 зазначила, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи..
Отже, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Враховуючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №420/23350/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення від 16.05.2024 року №9723 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості та оскільки рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.06.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією регіонального рівня до теперішнього часу не прийнято, тому податковим органом допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення реєстрації податкової накладної.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.06.2024 року.
Щодо доводів апелянта стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
Позивачем подане до суду клопотання про стягнення судових витрат, а саме:
1) сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн;
2) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання даного адміністративного позову через підсистему “Електронний суд» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн за вимогу немайнового характеру (оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН) із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що по даній справі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стосовно стягнення з відповідача 20 000 грн правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на який такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ “Одеський шинний термінал» та адвокатом Гершман Людмилою Володимирівною, за умовами якого клієнт у порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а адвокат зобов'язаний надати клієнту за плату послуги адвоката щодо здійснення представництва (правничої допомоги) прав та інтересів клієнта, зокрема, судах України будь-якої ланки, без обмеження повноважень адвоката.
Згідно з п. 3.1 договору клієнт зобов'язаний сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, в порядку та строки, визначені в додаткових угодах, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.
28.08.2025 року сторонами укладено додаткову угоду №11 до договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, у якій погодили, що гонорар адвоката за договором складається з фіксованої суми в розмірі 20000 грн за надання правничої допомоги, що включає: - аналіз первинних документів, наданих клієнтом; - аналіз чинного законодавства та судової практики з приводу спірних правовідносин; - надання правових консультацій щодо збору необхідної інформації, документів, які мають значення для вирішення спору; - формування правової позиції; - складання процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив, письмові пояснення тощо); - подача процесуальних документів до суду (у тому числі через Електронний суд).
19.09.2025 року сторони уклали акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, пунктами 2-3 якого визначили, що загальна сума гонорару склала 2000 грн за надані наступні послуги: - аналіз первинних документів, наданих клієнтом; - аналіз чинного законодавства та судової практики з приводу спірних правовідносин; - надання правових консультацій щодо збору необхідної інформації, документів, які мають значення для вирішення спору; - формування правової позиції; - складання та подання через Електронний суд позовної заяви, - вивчення відзиву на позовну заяву; - складання та подання через Електронний суд відповіді на відзив.
Згідно з ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
За умовами договору про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024 гонорар визначено у фіксованому розмірі 20 000 грн.
Суд першої інстанції правильно вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на наведене, колегія суддів, як і суд першої інстанції дійшла висновку, що враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, є співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»- «г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 09 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова