11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3736/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/3736/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якій позивач з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, щодо відмови у виплаті лейтенанту внутрішньої служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 - 24.05.2022 року.
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, щодо невиплати лейтенанту внутрішньої служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 06.07.2022 року на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 року та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022 року;
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань, нарахувати та виплатити лейтенанту внутрішньої служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань, нарахувати та виплатити лейтенанту внутрішньої служби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м.Дніпро) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 06.07.2022 року на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 року та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022 року;
- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гри. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/3736/25 позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 07.05.2008 по 29.02.2016 та з 19.08.2020 по 20.03.2023, що знаходиться на території Дніпропетровської області.
Так, лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , старший інструктор групи бойової та спеціальної підготовки АДРЕСА_2 ) перебував на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Позивач до 16.03.2023 року виконував службові обов'язки на посаді старшого інструктора групи бойової та спеціальної підготовки АДРЕСА_2 ) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та був звільнений відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» зі служби в Державній Кримінально виконавчій службі України за власним бажанням, відповідно до наказу №70/ОС-23 від 16.03.2023 року.
При звільненні зі служби Позивач мав спеціальне звання лейтенант внутрішньої служби, займав посаду старшого інспектора групи бойової та спеціальної підготовки АДРЕСА_2 ) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції.
Відповідно до бойового розпорядження командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (витяг з нього додається) №313/ОУВ/1809/т від 24.05.2022 року командиру військової частини НОМЕР_1 визначено завдання 24.05.2022 прийняти в оперативне підпорядкування воєнізоване формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для виконання завдань в батальйонному районі оборони НОМЕР_2 об (окремої бригади), НОМЕР_3 об ТрО (територіальної оборони).
Згідно долученого до позову витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2022 №200 нижчепойменований особовий склад, в тому числі ОСОБА_1 , лейтенанта внутрішньої служби воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції встановлено як такого, шо прибув та з 24 травня 2022 року веде бойові дії на території України.
За результатами виконання бойового розпорядження командиром військової частини НОМЕР_1 подано підсумкове бойове донесення о 22:00 24.05.2022 року, яким зазначено, що відповідно до бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №313/ОУВ/1809т від 24.05.2022 прийнято в оперативне підпорядкування воєнізоване формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для виконання завдань в батальйонному районі оборони НОМЕР_2 об ТРО (окремого батальйону територіальної оборони) НОМЕР_3 обр (окремої бригади територіальної оборони). Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 допущено до виконання завдань оборони в своїй смузі відповідальності та в підпорядкуванні НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони.
Всі завдання на глибині батальйонного району оборони воєнізованому формуванню « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в тому числі і позивачу, визначало командування НОМЕР_2 окремого батальйону НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони.
По завершенню виконання завдань щодо оборони на батальйонному рівні наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2022 №200 воєнізоване формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в тому числі лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , виключено зі складу сил оборони та припинили бойові дії на території України в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 з 06 липня 2022 року.
У зв'язку з несенням позивачем служби в батальйонному районі оборони НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку від 11.03.2025р. №1317 про те, що лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 24.05.2022 по 06.07.2022.
Таким чином, наказами командира (по стройовій частині) підтверджується факт прибуття особового складу воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в тому числі і позивача в цій справі, у тимчасове відрядження (прикомандирування) до військової частини НОМЕР_1 для ведення бойових дій.
До військової частини НОМЕР_1 позивач та все воєнізоване формування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прибули виключно в оперативне підпорядкування за своєю власною штатною структурою, на посади в штат до військової частини НОМЕР_1 не призначалися, до списків особового складу частини не зараховувалися, на грошовому забезпеченні не перебували.
Виплата позивачу грошового забезпечення (заробітної плати), в тому числі і спірної додаткової винагороди, здійснювалось виключно за місцем штатної служби (місцем перебування на фінансовому та інших видах забезпечення) Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань.
Згідно довідки, здійсненої вч НОМЕР_1 від 11.03.2025р. №1317 встановлено про те, що лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , який проходив службу у Південно Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 24.05.2022 по 06.07.2022 р.р.
Встановлено, що довідку №1317 військовою частиною НОМЕР_1 видано відповідно до вимог пункту 4 Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2023 року та згідно додатків №1 та №2.
Отже, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 перебуваючи, на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Південно Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції в період з 25.05.2022 06.07.2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та був прикомандирований для ведення бойових дій до Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку 12.09.2024 року було подано рапорт до начальника управління Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань з метою отримання додаткової грошової винагороди за період з 11.03.2022 24.05.2022 року в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
24.10.2024 року ОСОБА_1 було отримано відповідь від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції України в якій зазначено таке:- Згідно з наказом Міжрегіонального управління від 25.05.2022 N?117/ОС-22 ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 в сумі 20538,64 гривень.
Розрахунок додаткової винагороди проведено з урахуванням вимог листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 N?38144/16.3.2/32-22. Відповідно до табелю обліку робочого часу та графіку несення служби ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 ніс службу 500,3 годин.
Отже, встановлено, що додаткова винагорода Позивачу виплачувалась, проте не у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Враховуючи наведене, позивач вважає протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у прийняті рішення про виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 року в розмірі 30 000 гривень щомісячно .
Окрім цього позивач посилається на неналежне нарахування додаткової грошової винагороди за період з 25.05.2022 року по 06.07.2022 року у розмірі 100 000 гривень.
Отже, не погоджуючись із розміром виплаченої додаткової винагороди, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України Про Державну кримінально-виконавчу службу України від 23.06.2005 №2713-IV(далі Закон №2713-IV)
Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом (частина четверта статті 21 Закону №2713-IV).
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно ч. 5ст. 23 Закону №2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01.03.2018) (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктами 2 і 3 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок №925/5).
Пункт 3 Порядку №925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 5 Постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами: «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка».
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, якими в абзаці першому пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Крім того, зазначеною Постановою №754 від 01.07.2022 внесені зміни щодо порядку виплати додаткової винагороди, а саме: після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , старший інструктор групи бойової та спеціальної підготовки №1 (м. Дніпро) перебував на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Позивач до 16.03.2023 року виконував службові обов'язки на посаді старшого інструктора групи бойової та спеціальної підготовки №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та був звільнений відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» зі служби в Державній Кримінально виконавчій службі України за власним бажанням, відповідно до наказу №70/ОС-23 від 16.03.2023 року.
Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р (в редакції від 11.03.2022) визначено перелік адміністративно- територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», куди була включена Дніпропетровська область.
Відповідно, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Дніпропетровська), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не буде порушувати принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи вказана позиція щодо дії нормативно-правових актів в часі відображена у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 (провадження №Пз/990/4/22).
Виходячи з характеру спірних правовідносин та враховуючи наведене, слід дійти висновку про неможливість надання Постанові № 168 зворотної дії в часі, тобто застосування з дня набрання чинності Постановою № 168, а тому такий підзаконний нормативно-правовий акт врегульовував відповідні правовідносини з моменту його чинності.
Крім того, Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 (провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в зразковій справі №640/13029/22 від 06.02.2024 року, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, з огляду на вказані обставини справи, позивач мав право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. за період з 11.03.2022 року по 24.05.2022 року пропорційно в розрахунку на місяць.
Належність вказаного формулювання також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в зразковій справі №640/13029/22 від 06.02.2024 року.
Щодо вимоги про нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 100 000 грн. у період з 25.05.2022 року по 06.07.2022 року колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що військова частина НОМЕР_1 долучила до матеріалів справи довідку від 11.03.2025р. №1317 про те, що лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , який проходив службу у Південно Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 24.05.2022 по 06.07.2022.
А отже, згідно долучених документів та виконуваних ним завдань наявні підстави для нарахування та виплати спірної додаткової винагороди.
Виконання завдань оборони на рівні батальйонного району повністю підпадає під вимоги пункту 1 Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2023 року.
Довідку №1317 військовою частиною було видано відповідно до вимог пункту 4 Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2023 року та згідно додатків №1 та №2.
Отже, військовою частиною підтверджено у вказаній довідці, що позивач у періоді з 25.05.2022 року по 06.07.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах у складі військової частини, з покликанням на відповідні підтверджуючі документи, що свідчить про наявність у позивача права на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Відповідно до п. 3 телеграми Міністра оборони України № 248 від 07.03.2022 р. документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктами 5, 6 телеграми Міністра оборони України № 248 від 07.03.2022 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цієї телеграми).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії є встановленою та підтвердженою довідкою Військової частини, тоді як відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови №168, тому має місце протиправна бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати такої винагороди у вказаний період.
Встановлені обставини справи у сукупності, дають підстави для висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача в частині, визнання протиправною бездіяльності Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно за період з 11.03.2022 року по 24.05.2022 року та за період з 25.05.2022 року по 06.07.2022 року пропорційно в розрахунку на місяць та із розрахунку до 100 000.00 грн. на місяць за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії пропорційно часу участі у таких діях, та зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно за період з 11.03.2022 року по 24.05.2022 року (з урахуванням раніше виплачених сум) та за період з 25.05.2022 року по 06.07.2022 року пропорційно в розрахунку на місяць (з урахуванням раніше виплачених сум) та із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії пропорційно часу участі у таких діях.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/3736/25,- залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 в адміністративній справі №160/3736/25,- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко