11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32639/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , що полягає у відмові у наданні довідки про обставини (поранення, травми, контузії), відмові у наданні акту розслідування обставин отримання військовослужбовцем ОСОБА_1 бойової травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини, відмові у наданні витягу з журналу бойових, в якому зазначена інформація про отримання мною бойової травми, відмови у наданні направлення на проходження ВЛК у цивільній установі - Комунальному некомерційному підприємстві Кам'янської міської ради міської лікарні швидкої медичної допомоги (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Черновола Вячеслава, 79а), відмові у видачі письмового направлення на МСЕК у Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» (КЗ «ОКЦ МСЕ ДОР») юридична адреса:49005, м. Дніпро, площа Соборна, 14 військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , довідку про обставини (поранення, травми, контузії), акт розслідування обставин отримання військовослужбовцем ОСОБА_1 бойової травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини, витяг з журналу бойових, в якому зазначена інформація про отримання бойової травми, надати письмове направлення на проходження ВЛК у цивільній установі - Комунальному некомерційному підприємстві Кам'янської міської ради міської лікарні швидкої медичної допомоги (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Черновола Вячеслава, 79а), видати направлення на МСЕК у Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» (КЗ «ОКЦ МСЕ ДОР») юридична адреса:49005, м. Дніпро, площа Соборна, 14 військовослужбовця ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не складання довідки та не видачі довідки про обставини травми разом із актом службового розслідування та іншими документами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року в задоволені позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати у повному обсязі рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач отримав травму пов'язану із захистом Батьківщини при виконані обов'язків за наказом та бойовим розпорядженням. Однак за вказаними обставинами відповідачем складено зовсім іншу довідку про обставини травми № 949 від 05.09.2024, яка не відображає дійсні обставини справи, в якій не зазначено, що травма отримана із захистом Батьківщини. Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається. Видана позивачу довідка про обставини травми № 949 від 05.09.2024 містить відомості, які є обов'язковими при її заповненні, зокрема, про обставини травми, однак дані відомості не відображають дійсні обставини отримання позивачем бойової травми пов'язаної із захистом Батьківщини. В своєму рапорті позивач просив провести повторне службове розслідування та внести до цієї довідки відповідні коригування. Своє командування просив зазначити, про те, що 18 червня 2024 року о 16 годині 00 хвилин, під час бойового чергування в районі населеного пункту Верхній Салтів Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, при виконанні військових обов'язків, перебуваючи на вогневій позиції у складі вогневої групи «Кедр», позивачем - навідником 4 зенітно ракетно- артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , старшим солдатом - ОСОБА_1 була отримана травма пов'язана із захистом Батьківщини. Однак командуванням військової частини цього зроблено не було.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на момент складання довідки від 09.07.2024 №4778, позивач з 16.01.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу від 06.11.2024 №319 позивача виключено зі списків особового складу військової частини.
У період проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , 18.06.2024 позивач отримав травмування під час маскування вогневої позиції.
За вказаними обставинами відповідачем складено довідку про обставини травми № 949 від 05.09.2024.
За фактом травмування позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2024 №3056 призначено службове розслідування, результати якого оформлені відповідним актом проведення службового розслідування, актом про нещасний випадок за фактом травмування, які затверджені командиром військової частини НОМЕР_1 .
Під час службового розслідування позивач надав відповідні пояснення із приводу обставин отриманої травми.
Під час проведення службового розслідування комісія дійшла висновку, що оскільки травмування старшого солдата ОСОБА_1 сталося під час виконання обов'язків військової служби, даний нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби і на нього складається акт за формою НВ-3.
Звертаючись до суду із цим позовом у прохальній частині позовних вимог позивач суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у наданні довідки про обставини (поранення, травми, контузії), акту розслідування, витягів з журналу бойових, в якому зазначена інформація про отримання позивачем бойової травми, відмови у наданні направлення на проходження ВЛК.
У тексті ж позовної заяви позивач посилається та стверджує те, що військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_2 допущено протиправну бездіяльність щодо нескладання та невидачі довідки про обставини травми.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут).
В силу вимог статті 255 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Згідно з пунктом 260 Статуту на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Вказаний Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
За змістом пункту 5 розділу І вказаного Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами). Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
За змістом абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про розслідування, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ вищевказаної Інструкції визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо) (п.5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції)
За змістом пункту 10 розділу ІІ Інструкції обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
Згідно пункту 18 розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до абз. 7 п.1.3 Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
У свою чергу, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 2 Розділу 2 Положення №402.
Згідно з підпунктом 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
При цьому, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення (пункт 20.7 глави 20 Розділу 2 Положення №402).
Також, пунктами 21.7.-21.8 глави 21 Розділу 2 Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Із змісту пункту 21.5 глави 21 Розділу 2 Положення № 402 слідує, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
Отже, наведені положення передбачають право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.
Встановлення обставин поранення військовослужбовця здійснюється у передбаченому вищенаведеними нормативними актами порядку. Виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.
Як встановлено судом, на підставі наказу військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.06.2024 №3056 призначено службове розслідування за фактом отримання травми (поранення) позивачем та призначено комісію для проведення службового розслідування.
За наслідками проведення службового розслідування Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок за формою НВ-3.
Під час службового розслідування позивач надав відповідні пояснення із приводу обставин отриманої травми.
Під час проведення службового розслідування комісія дійшла висновку, що травмування старшого солдата ОСОБА_1 сталося під час виконання обов'язків військової служби та внаслідок власної необережності, даний нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби і на нього складається акт за формою НВ-3.
Водночас, позивач зазначає, що відповідачем не складено та не надано йому довідку передбаченою додатком 5 до Положення № 402.
Позивачеві видана довідка про обставини травми № 949 від 05.09.2024, яка оформлена за встановленою формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402, містить відомості, які є обов'язковими при її заповненні, зокрема, про обставини травми.
З урахуванням вкладеного, слід констатувати, що позивач отримав довідку про обставини травми № 949 від 05.09.2024, що спростовує доводи позивача про не складання та не надання позивачу довідки передбаченою додатком 5 до Положення № 402.
Крім того, довідка № 949 від 05.09.2024 долучалася позивачем додатком до рапорту від 16.09.2024 року, в останній просив провести повторне службове розслідування та внести до цієї довідки відповідні коригування, а тому доводи позивача спростовані матеріалами справи.
Натомість, позивач під час лікування пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією КНП « МКБЛ»№17ХМР , за результатами якого йому видано довідку військово-лікарської комісії № 477 від 31.07.2024, яка встановила, що отримана позивачем травма «ТАК, пов'язана з проходженням військової служби».
Позивачем помилково ототожнюється поняття «пов'язаність травми з проходженням військової служби» та «пов'язаність травми з захистом Батьківщини».
Встановлює факт пов'язаності поранення, травми з захистом Батьківщини, командування військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, шляхом видачі Довідки за формою, яку визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач не оскаржував ані порядок проведення службового розслідування, ані його результати, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , що полягає у відмові у наданні довідки про обставини (поранення, травми, контузії), відмові у наданні акту розслідування обставин отримання військовослужбовцем ОСОБА_1 бойової травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини, відмові у наданні витягу з журналу бойових, в якому зазначена інформація про отримання мною бойової травми, відмови у наданні направлення на проходження ВЛК у цивільній установі - Комунальному некомерційному підприємстві Кам'янської міської ради міської лікарні швидкої медичної допомоги, відмові у видачі письмового направлення на МСЕК у Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» (КЗ «ОКЦ МСЕ ДОР») військовослужбовця ОСОБА_1 , є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абзацами першим та другим частини другої статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Колегія суддів вказує, що правильність саме такого тлумачення змісту частин першої та другої статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відтак, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про зобов'язання до вчинення дій.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко