10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/10474/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
секретар Перетятько К.С.
за участі представника відповідача Панасенко І.Б. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року (суддя Черниш О.А.) в справі №340/10474/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2023 року:
форми «Р» №0000/9163/24-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 205 424,08 грн,
форми «Р» №0000/9161/24-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 17 118,67 грн,
форми «Р» №0000/9160/24-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 820 495 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:
1.1. Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1 у кількісних та вартісних показниках, описаних в акті перевірки №6759/11-28-24-04/ НОМЕР_1 від 06.10.2023 року?
1.2. Чи підтверджується документально встановлене в акті перевірки №6759/11-28-24-04/ НОМЕР_1 від 06.10.2023 року заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 428 082, 54 грн., у тому числі за 2019 рік на суму 669 429, 89 грн., за 2021 рік на суму 758 652, 65 грн., та завищення суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 454 195, 13 грн., у тому числі за 2018 рік на суму 12 152, 05 грн., за 2020 рік на суму 442 043, 08 грн.?
1.3. Чи підтверджується документально встановлене в акті перевірки №6759/11-28-24-04/ НОМЕР_1 від 06.10.2023 року заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму 656 396 грн.?
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає про необґрунтованість належним чином позивачем необхідності призначення судової економічної експертизи, а також про те, що позивачем під час перевірки не надано документів, що підтверджують задекларовані ним показники.
На думку апелянта, експерт не наділений повноваження перевірки акту на предмет нормативної відповідності, експерт не матиме змоги надати об'єктивний висновок, оскільки буде досліджувати документи, які не надавались до перевірки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити ухвалу без змін.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач та його представник до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції повідомлені належним чином, у відзиві на апеляційну скаргу заявили клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з чим суд визнав за можливе провести апеляційний перегляд справи за відсутності позивача та його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Суд першої інстанції, враховуючи необхідність з'ясування питання, чи підтверджуються документально висновки акту податкової перевірки, сприяючи стороні позивача у наданні доказів, вважав можливим призначити судову економічну експертизу.
Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що предметом доказування в цій справі є правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військового збору.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до приписів частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За позицією апелянта в спірному випадку відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи, позаяк у позивача відсутні будь-які зауваження до арифметичних розрахунків та методології їх проведення, тому вважає, що позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи.
Частиною другою статті 101 КАС України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлені основні види (підвиди) експертизи, серед яких визначений такий вид (пункт 1.2.3) як економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, пунктом 1.1 глави 1 «Експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності» розділу ІІІ «Економічна експертиза» яких передбачено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення, зокрема, документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.
Виходячи з акту податкової перевірки, контролюючим органом в процесі перевірки здійснено перерахунок обсягів паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива, бензину А92, бензину А95, скрапленого газу) за 2018 - 2021 роки та встановлено нестача придбаних паливно-мастильних матеріалів, які?використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, завищення витрат за рахунок собівартості товару, який фактично не реалізований і не рахується в залишках.
Крім того, перевіркою встановлено завищення собівартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей і, як наслідок, завищення витрат на загальну суму 1 428 082, 54 грн, у тому числі за 2019 рік - 669 429,89 грн, за 2021 рік - 758 652,65 грн, заниження собівартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей і, як наслідок, заниження витрат на загальну суму 454 195,13 грн, у тому числі за 2018 рік - 12 152,05 грн, за 2020 рік - 442 043,08 грн.
Такі порушення кваліфіковані як порушення пункту 177.2, підпункту177.4.1 пункту 77.4 статті 177 ПК України, які призвели до заниження/завищення позивачем показників чистого оподатковуваного доходу на ті ж суми, у ті ж періоди.
У зв'язку з виявленою нестачею паливно-мастильних матеріалів, яка контролюючим органом кваліфікована як використання не у господарській діяльності, позивачу на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України нараховані податкові зобов'язання за грудень 2021 року на суму 656 396 грн.
На підставі цих висновків акту перевірки позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість.
За позицією позивача контролюючий орган при формулюванні висновків акту перевірки не взяв до уваги первинні документи, дані обліку доходів та витрат.
Крім того, позивачем оспорюються здійснені контролюючим органом розрахунки залишків паливно-мастильних матеріалів у кількісних та вартісних показниках.
Тобто, в контексті спірних правовідносин дослідженню підлягають не тільки правові питання, але й питання саме документального підтвердження висновків контролюючого органу.
За таких обставин суд визнає обґрунтованими призначення судом першої інстанції судової економічної експертизи із поставлених судом першої інстанції питань.
Суд не може погодитися із аргументом апелянта стосовно відсутності підстав для призначення судової економічної експертизи через надання позивачем до матеріалів справи документів, які не надавалась до перевірки, адже апелянтом не приведено в апеляційній скарзі переліку таких документів.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи, адже вище судом вказано на необхідність в цій справі не тільки дослідження первинних документів та податкової звітності, а й дослідження питання саме документального підтвердження виявлених під час перевірки порушень.
Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в справі №340/10474/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в справі №340/10474/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 грудня 2025 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов