10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1972/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
секретар Перетятько К.С.
за участі представника позивача Мазуренко Т.С. (в режимі відеоконференцзв'язку)
представника відповідача Панасенко І.Б. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року (суддя Черниш О.А.) в справі № 340/1972/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:
1) чи відповідає відображення ТОВ «Агрогрупа Деметра» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності господарських операцій щодо надання поворотної фінансової допомоги та щодо відступлення права вимоги (описані в пункті 2 підрозділу 3.1.1.1, підрозділі 3.1.8 розділу ІІІ акту перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року) правилам ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в цілях визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток?
2) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року заниження ТОВ «Агрогрупа Деметра» показників рядка 2120 звіту про фінансові результати «інші операційні доходи» на загальну суму 397 176 496 грн., у т.ч. по періодах: IV квартал 2019 року - 5 113 700 грн., І квартал 2020 року - 1 704 500 грн., ІІ квартал 2020 року - 44 139 565 грн., ІІІ квартал 2020 року - 80 420 100 грн., IV квартал 2020 року - 74 332 000 грн., І квартал 2021 року - 47 200 131 грн., ІІ квартал 2021 року - 41 760 000 грн., ІІІ квартал 2021 року - 102 506 500 грн.?
3) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року заниження ТОВ «Агрогрупа Деметра» показників рядка 2240 звіту про фінансові результати «інші доходи» на загальну суму 89 149 702 грн., у т.ч. по періодах: IV квартал 2019 року - 37 825 469 грн., IV квартал 2020 року - 17 948 650 грн., ІІІ квартал 2021 року - 33 375 583 грн.?
4) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року заниження ТОВ «Агрогрупа Деметра» показників рядка 2180 звіту про фінансові результати «інші операційні витрати» на загальну суму 1 331 371 грн., у т.ч. по періодах: IV квартал 2019 року - 52 529 грн., І квартал 2020 року - 41 350 грн., II квартал 2020 року - 141 874 грн., III квартал 2020 року - 259 906 грн., IV квартал 2020 року - 234 895 грн., І квартал 2021 року - 149 924 грн., ІІ квартал 2021 - 133 455 грн., III квартал 2021 року - 317 438 грн.?
5) чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року заниження ТОВ «Агрогрупа Деметра» об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на 484 994 827 грн., у т.ч. по періодах: IV квартал 2019 року - 42 886 640 грн., І квартал 2020 року - 1 663 150 грн., ІІ квартал 2020 року - 43 997 691 грн., ІІІ квартал 2020 року - 80 160 194 грн., IV квартал 2020 року - 92 045 755 грн., І квартал 2021 року - 47 050 207 грн., ІІ квартал 2021 року - 41 626 545 грн., ІІІ квартал 2021 року - 135 564 645 грн.?
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції допущено грубе порушення норм процесуального права щодо безпідставного повернення до стадії підготовчого судового провадження та розгляду необґрунтованого клопотання сторони позивача про призначення у даній справі судової економічної експертизи з урахуванням того, що ухвалою від 17.07.2025 року відмовлено ТОВ «Агрогрупа Деметра» у задоволенні аналогічного клопотання.
Крім того, зазначає, що в обґрунтування клопотання про призначення судової економічної експертизи представник позивача не наводить жодних аргументів, доводів та доказів щодо необхідності проведення судової економічної експертизи, не зазначає про наявність неузгодженостей між даними податкового обліку платника податків та висновками акту перевірки контролюючого органу. Порушення, описані в акті перевірки, напряму кореспондуються з нормами податкового законодавства, які було порушено позивачем у справі, а тому за відсутності будь-яких зауважень з боку позивача до арифметичних розрахунків та методології їх проведення, фактично позивачем ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не може бути віднесена до компетенції судової економічної експертизи (питання права не можуть виступати предметом судової економічної експертизи).
Суд першої інстанції при винесенні ухвали від 01.10.2025 року повністю проігнорував доводи сторони відповідача (висловлені у відповідних запереченнях) про те, що експерт не наділений повноваженнями перевірки акту на предмет нормативної відповідності (в розумінні приписів статті 102 КАС України).
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Суд першої інстанції, враховуючи необхідність з'ясування питання, чи підтверджуються документально висновки акту податкової перевірки, сприяючи стороні позивача у наданні доказів, вважав можливим призначити судову економічну експертизу.
Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що предметом доказування в цій справі є правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість тощо.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до приписів частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За позицією апелянта в спірному випадку відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи, позаяк у позивача відсутні будь-які зауваження до арифметичних розрахунків та методології їх проведення, тому вважає, що позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи.
Частиною другою статті 101 КАС України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлені основні види (підвиди) експертизи, серед яких визначений такий вид (пункт 1.2.3) як економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, пунктом 1.1 глави 1 «Експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності» розділу ІІІ «Економічна експертиза» яких передбачено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення, зокрема, документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.
Предметом доказування в цій справі є, серед іншого, правомірність установлення контролюючим органом заниження ТОВ «Агрогрупа Деметра» об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся, на загальну суму 484 994 827 грн.
Так, контролюючим органом зроблено, зокрема, наступні висновки:
не включення ТОВ «Агрогрупа Деметра» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності до складу інших операційних доходів дохід від відступлення права вимоги, в результаті чого занижено показники по рядку 2120 «Інші операційні доходи» звітів про фінансові результати на загальну суму 397 176 496 грн, у тому числі по періодах: IV квартал 2019 року - 5 113 700 грн, І квартал 2020 року - 1 704 500 грн, ІІ квартал 2020 року - 44 139 565 грн, ІІІ квартал 2020 року - 80 420 100 грн, IV квартал 2020 року - 74 332 000 грн, І квартал 2021 року - 47 200 131 грн, ІІ квартал 2021 року - 41 760 000 грн, ІІІ квартал 2021 року - 102 506 500 грн;
не включення ТОВ «Агрогрупа Деметра» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності до складу інших доходів вартість безоплатно одержаних активів невідомого походження, в результаті чого занижено показники по рядку 2240 «Інші доходи» звітів про фінансові результати на загальну суму 89 149 702 грн, у тому числі по періодах: IV квартал 2019 року - 37 825 469 грн, IV квартал 2020 року - 17 948 650 грн, ІІІ квартал 2021 року - 33 375 583 грн;
не включення ТОВ «Агрогрупа Деметра» у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності до складу інших операційних витрат суми компенсації вартості переданого боргу (суму оплати за відступлене право вимоги по договору), в результаті чого занижено показники по рядку 2180 «Інші операційні витрати» звітів про фінансові результати на загальну суму 1 331 371 грн, у тому числі по періодах: IV квартал 2019 року - 52 529 грн, І квартал 2020 року - 41 350 грн, II квартал 2020 року - 141 874 грн, III квартал 2020 року - 259 906 грн, IV квартал 2020 року - 234 895 грн, І квартал 2021 року - 149 924 грн, ІІ квартал 2021 - 133 455 грн, III квартал 2021 року - 317 438 грн.
За позицією відповідача такі порушення призвели до заниження позивачем оподаткованого доходу податком на прибуток.
У зв'язку з цим позивачу нараховані податкові зобов'язання спірними в цій справі податковими-повідомленнями рішеннями.
За позицією позивача контролюючий орган при формулюванні висновків акту перевірки не взяв до уваги первинні документи, дані обліку доходів та витрат.
Тобто, в контексті спірних правовідносин дослідженню підлягають не тільки правові питання, але й питання саме документального підтвердження висновків контролюючого органу.
За таких обставин суд визнає обґрунтованим призначення судом першої інстанції судової економічної експертизи із поставлених судом першої інстанції питань.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи, адже вище судом вказано на необхідність в цій справі не тільки дослідження первинних документів та податкової звітності, а й дослідження питання саме документального підтвердження виявлених під час перевірки порушень.
Суд відхиляє аргумент апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права як підстави для скасування ухвали про призначення судової економічної експертизи.
Апелянт вказує на безпідставність повернення суду першої інстанції до підготовчого провадження, а також на наявність раніше постановленої ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою суду першої інстанції від 28 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 15 травня 2025 року закрито підготовче провадження.
Ухвалою від 17 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Агрогрупа Деметра» про призначення судової економічної експертизи з тих підстав, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, не потрібні спеціальні знання у сфері економіки чи бухгалтерії, а надання правової оцінки висновкам контролюючого органу, викладеним в акті перевірки №17303/11-28-07-02/39046346 від 06.12.2024 року, є питанням права.
Ухвалою від 01 жовтня 2025 року суд першої інстанції повернувся до стадії підготовчого провадження та задовольнив повторно подане клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи.
За положеннями частини другої статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина третя статті 173 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено такий висновок: «...відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №204/6085/20, на яку посилається апелянт, наявне посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), у якій зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Враховуючи наведене правозастосування Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд доходить констатує, що не зважаючи на відсутність у КАС України приписів щодо можливості повернення суду до стадії підготовчого провадження після його закінчення, суд першої інстанції може за наявності вагомих обставин повернутися до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В контексті спірних правовідносин такими вагомими обставинами є заявлення позивачем клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке суд може розглянути саме під час підготовчого провадження.
При цьому факт відмови судом першої інстанції у задоволенні аналогічного клопотання ухвалою від 17 липня 2025 року не має правового значення, адже учасник справи не обмежений у можливості заявлення такого самого клопотання.
Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року в справі №340/1972/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року в справі №340/1972/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 грудня 2025 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов