11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18781/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
перевіривши в м. Дніпрі матеріали справи за апеляційною скаргою 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (суддя Юрков Едуард Олегович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Третім апеляційним адміністративним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/18781/25. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Предметом розгляду цієї справи є: перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 12 травня 2023 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач звертає увагу, що позов подано поза межами строку звернення до суду.
У позовній заяві ОСОБА_1 просила поновити пропущений строк звернення до суду з підстав введення воєнного стану в Україні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 Верховний Суд вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Отже загальне посилання на введення воєнного стану в Україні не є поважною причиною пропуску строку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
З аналізу наведених норм права випливає, що позивач мав право на звернення до суду з позовом без обмеження будь-яким строком щодо судового захисту до 19.07.2022, після внесення змін до статті 233 КЗпП України внаслідок оптимізації трудових відносин, такий строк обмежився трьома місяцями.
Крім того суд звертає увагу, що окремі позовні вимоги також стосуються разових виплат при звільненні, до яких застосовується строк, визначений статтею 122 КАС України, і становить один місяць.
Відтак суд доходить висновку, що для правильного вирішення справи позивачеві необхідно надати письмові пояснення із зазначенням поважності причин пропуску звернення до суду з цим позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин справи запропонувати ОСОБА_1 надати до суду протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали пояснення із зазначенням причин пропуску звернення до суду з позовом у справі № 160/18781/25 з підтвердженням їх поважності належними та допустимими доказами.
Ухвала суду набирає законної сили з 11 грудня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова